Степанюк Сергій Федорович
Зовнішній вигляд
(Перенаправлено з Степанюк Сергій)
Сергій Степанюк Сергій Федорович Степанюк | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 5 липня 1979 м. Луцьк, Волинська область | |
Смерть | 10 травня 2022 (42 роки) біля с. Павлівка, Донецька область (мінометний обстріл) | |
Національність | українець | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
Сергій Федорович Степанюк (5 липня 1979, м. Луцьк, Волинська область — 10 травня 2022, біля с. Павлівка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Від 2000 року проживав у селі Дзвиняча (нині Вишнівецької громади Кременецького району на Тернопільщині).
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року повернувся із Польщі та став учасником російсько-української війни. Загинув 10 травня 2022 року біля с. Павлівка Донецької области, внаслідок ворожого мінометного обстрілу.
Похований 13 травня 2022 року в селі Дзвиняча, де проживав.
Залишилася дружина, троє дітей і внук.
- орден «За мужність» III ступеня (29 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
- ↑ Указ Президента України від 29 липня 2022 року № 541/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ірина Белякова, Був категоричним до всього, що пов’язане із «руським міром». Прощаються із Героєм Сергієм Степанюком // 20 хвилин. — 2022. — 13 травня.
- Ірина Моргун, На Тернопільщині попрощалися з бійцем Сергієм Степанюком // Суспільне Новини. — 2022. — 13 травня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |