Перейти до вмісту

Степанівка (Конотопський район)

Координати: 51°11′10″ пн. ш. 33°43′15″ сх. д. / 51.18611° пн. ш. 33.72083° сх. д. / 51.18611; 33.72083
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Степанівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Буринська міська громада
Код КАТОТТГ UA59020030360079787 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Степанівка 
Основні дані
Населення 644
Поштовий індекс 41717
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°11′10″ пн. ш. 33°43′15″ сх. д. / 51.18611° пн. ш. 33.72083° сх. д. / 51.18611; 33.72083
Середня висота
над рівнем моря
153 м
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Степанівка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 41752, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Буринь, вул. Захисників України, 1
Карта
Степанівка. Карта розташування: Україна
Степанівка
Степанівка
Степанівка. Карта розташування: Сумська область
Степанівка
Степанівка
Мапа
Мапа

CMNS: Степанівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Степа́нівка — село в Україні, у Буринській міській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 644 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Степанівка розатшоване на одному із витоків річки Чаша, нижче за течією на відстані 4 км розташоване місто Буринь. На відстані 1.5 км розташоване село Чалищівка.

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1910, залізниця, за 3 км станція Степанівка.

Історія

[ред. | ред. код]
  • До початку 19 століття, була частиною Попової Слободи, яка була у власності графа Апраксина.
  • За даними на 1862 рік у казенному та власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 684 особи (338 чоловіків та 346 жінка), налічувалось 69 дворових господарств[1].
  • Станом на 1880 рік у колишньому державному та власницькому селі Буринської волості мешкало 882 особи, налічувалось 130 дворових господарств, існували 13 вітряних млинів[2].
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках, встановлено смерті 26 людей[3].
  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади[4].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 634 98.45%
російська 9 1.40%
інші/не вказали 1 0.15%
Усього 644 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Молочно-товарна ферма.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Дитячий садок.
  • Школа.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1721)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  3. Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2015-05-27 у Wayback Machine.]
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Базарний Олександр Семенович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]