Курпіль Степан Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Степан Курпіль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Володимирович Курпіль
Степан Курпіль, грудень 2009 року.
Народився23 липня 1959(1959-07-23) (64 роки)
с. Пісочна, Миколаївський район, Львівська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, журналіст
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
ПартіяБатьківщина
БатькоКурпіль Володимир Войцехович
МатиКурпіль Ганна Степанівна
У шлюбі зБалюк Наталія Анатоліївна
ДітиУляна і Юлія
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Верховної Ради України
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Степа́н Володи́мирович Курпі́ль (нар. 23 липня 1959, с. Пісочна, Львівська область) — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина» (з березня 2006). Секретар, голова Львівської обласної організації та член Комісії з журналістської етики Національної спілки журналістів України (з вересня 2001).

Освіта

[ред. | ред. код]

З 1976 до 1981 року навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив з відзнакою за фахом журналіст.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • Червень — грудень 1981 — старший кореспондент Миколаївської районної газети «Ленінська зоря» (Львівська область).
  • Грудень 1981 — жовтень 1985 — молодший редактор, редактор, старший редактор видавництва «Каменяр».
  • Жовтень 1985 — червень 1986 — лектор Львівського обкому ЛКСМУ.
  • Червень 1986 — вересень 1991 — завідувач відділу пропаганди, культури, літератури і мистецтва, відповідальний секретар, заступник головного редактора газети «Ленінська молодь» («Молода Галичина»).
  • Жовтень 1991 — квітень 2006 — головний редактор газети «Високий Замок». Головний редактор тижневика «Львівська реклама». Голова правління ЗАТ "Видавничий дім «Високий Замок»[4].
  • Червень 1994 — березень 1998 — депутат Львівської обласної ради. Обраний депутатом Львівської облради (квітень 2006).

Член НСЖУ1986). Секретар НСЖУ.

Вільно володіє українською, польською та англійською мовами.

Захоплюється футболом та образотворчим мистецтвом.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Українець. Батько Володимир Войцехович (1920) — бухгалтер. Мати Ганна Степанівна (1926) — робітниця. Дружина Наталія Балюк (1971) — журналістка, головний редактор газети «Високий Замок», голова правління ЗАТ «Видавничий дім „Високий Замок“». Дочки Уляна (1982) і Юлія (1995).

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України за виборчім округом № 118 Львівської області, самовисування. «За» 21.17 %, 2 місце з 22 претендентів. На час виборів: головний редактор газети «Високий замок», безпартійний.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 36 в списку. На час виборів: голова правління ЗАТ «Видавничий дім „Високий Замок“», безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань друкованих засобів масової інформації і преси Комітету з питань свободи слова та інформації (з липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 36 в списку. На час виборів: директор з питань стратегії ЗАТ "Видавничий дім «Високий Замок», член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007). Член Комітету з питань європейської інтеграції (грудень 2007 — січень 2008), голова підкомітету з питань політичного діалогу, міжлюдських контактів та співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, координації технічної допомоги ЄС Верховній Раді України Комітету з питань європейської інтеграції (з січня 2008), заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції (з травня 2010).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014, виборчій округ № 124, Львівська область, від ВО «Батьківщина». «За» 61,73 %, 8 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ВО «Батьківщина». Член фракції ВО «Батьківщина» (з грудня 2012). Голова підкомітету з питань політичного діалогу, міжлюдських контактів та співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, координації технічної допомоги ЄС Верховній Раді України Комітету з питань європейської інтеграції (з грудня 2012).

Нагороди та державні ранги

[ред. | ред. код]

Заслужений журналіст України (квітень 1999)[5]. Почесна грамота Верховної Ради України (2005).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Редакційну політику «Високий замок» уклав з вікінгами (укр.). 06.06.2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2022.
  5. Указ Президента України від 16 квітня 1999 року № 393/99 «Про відзначення нагородами України працівників засобів масової інформації»

Посилання

[ред. | ред. код]