Сто ґудзиків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сто ґудзиків
РежисерSergey Olifirenkod
СценаристУлицька Людмила Євгенівна
КомпозиторСавічева Ніна Григорівнаd
КінокомпаніяСоюзмультфільм
Тривалість230 секунда
Країна СРСР
IMDbID 1345779

Сто ґудзиків(рос. Сто пуговиц) — радянський короткометражний ляльковкий мультфільм, знятий за мотивами оповідання Людмили Уліцкої на студії Союзмультфільм. Мультфільм є першим з двох сюжетів мультиплікаційного альманаху Весела карусель N°13

Сюжет

[ред. | ред. код]

Хлопчик Петя просить маму пришити йому ґудзик, що відірвався на штанах, проте вона зайнята і радить пришити йому самому. У хлопчика нічого не виходить, і він здивовано питає, чому у мами це так спритно виходить. Мама, йдучи у справах, відповідає, що їй це легко дається тому, що вона «напевно, їх штук сто пришила». Хлопчик вирішує, що якщо він теж пришиє сто ґудзиків, то він обов'язково навчиться цього. У результаті, ґудзики виявляються пришиті на найрізноманітніші предмети — на іграшки, скатертину, стілець, одяг, штори і навіть на стіни та двері. Задоволений собою, Петя йде зустрічати маму і радісно їй заявляє: «Я, напевно, сто штук ґудзиків пришив!» Однак у цей момент зі штанів відривається той самий злощасний ґудзик, з якого все почалося.

Знімальна група

[ред. | ред. код]
режисер Сергій Оліфіренко
художник-постановник Євгенія Богомолова
аніматор Сергій Оліфіренко
оператор Ігор Діанов
композитор Ніна Савічева
ролі озвучували Ніна Шмелькова-Мама, Петя

Посилання

[ред. | ред. код]