Координати: 53°34′27.998400099999″ пн. ш. 14°31′59.001600100001″ сх. д. / 53.57444° пн. ш. 14.53306° сх. д. / 53.57444; 14.53306

ТЕЦ Полиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ТЕЦ Поліце)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Полиці
53°34′27.998400099999″ пн. ш. 14°31′59.001600100001″ сх. д. / 53.57444° пн. ш. 14.53306° сх. д. / 53.57444; 14.53306
Країна Республіка Польща
РозташуванняПольща Польща, Полиці
Введення в експлуатацію1969 (ЕС-1), 1983 (ЕС-2)
Вид паливавугілля
Енергоблоки2х32 (ЕС-2)
Котельні агрегатипарові, 2 Rafako ОР-230 (ЕС-2)
Турбінипарові, 2 13UK32(ЕС-2)
Встановлена електрична
потужність
64 (ЕС-2)
Материнська компаніяGrupa Azoty
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Полиці. Карта розташування: Польща
ТЕЦ Полиці
ТЕЦ Полиці
Мапа

ТЕЦ Полиці — теплоелектроцентраль на північному заході Польщі, за півтора десятки кілометрів на північ від Щецина.

У 1937 році на сході Німеччини почали спорудження заводу з виробництва синтетичного пального, котрий, з огляду на стратегічну важливість, під час Другої світової війни піддавали численним бомбардуванням починаючи ще з 1940-го. На початку 1945-го він нарешті був зруйнований, а залишки обладнання вивезли до СРСР. Лише в 1969-му в Полицях (які після війни передали Польщі) з'явилось нове хімічне підприємство «Zakłady Chemiczne Police», зведене поряд зі зруйнованим німецьким заводом. Для забезпечення своїх енергетичних потреб воно отримало власну теплоелектроцентраль, перша черга якої (ЕС-1) мала чотири парові котли OR-32, які живили три турбіни — TUP-12, TUK-12, TUK-14 — з показниками 11,7 МВт, 12,1 МВт та 13,8 МВт відповідно. Крім того, тут змонтували два водогрійні котли типу WR-25. Ця черга проіснувала до середини 2010-х, коли парові котли розпродали на брухт, услід за чим те саме збирались зробити і з водогрійними.

У 1983-му запустили другу чергу (ЕС-2), котра мала два вугільні котли ОР-230 виробництва компанії Rafako (Рацибуж) та дві турбіни 13UK32 потужністю по 32 МВт. Для забезпечення відповідності цього обладнання сучасним вимогам, в 2016-му на ТЕЦ спорудили установку десульфуризації.

Для видалення продуктів згоряння використовують димар заввишки 200 метрів[1][2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Raport Środowiskowy Grupy Azoty za 2012 rok. Issuu (англ.). Процитовано 20 травня 2020.
  2. Elektrociepłownia Zakładów Chemicznych „POLICE” - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 20 травня 2020.
  3. Andrzej Chodyniecki: Pozostajemy przy węglu. www.kierunekchemia.pl (пол.). Процитовано 20 травня 2020.