Перейти до вмісту

Так казав Заратустра (симфонічна поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Так казав Заратустра
Зображення
Назва нім. Also sprach Zarathustra Редагувати інформацію у Вікіданих
Ґрунтується на Так казав Заратустра Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр симфонічна поема Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна походження  Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова твору або назви без мовного змістуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата публікації 1896 Редагувати інформацію у Вікіданих
Композитор Ріхард Штраус Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментування орган[d] і оркестр Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата першого виконання 27 листопада 1896 Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус авторських прав захищено авторським правомd, 🅮 і 🅮 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер опусу 30 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Так казав Заратустра у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Так казав Заратустра» (нім. Also sprach Zarathustra) — симфонічна поема німецького композитора Ріхарда Штрауса. Написана в 1896 році під враженням однойменної книги Фрідріха Ніцше.

Це — програмний твір, що складається з дев'яти фрагментів, виконуваних без перерви. Назви фрагментів повторюють назви деяких розділів літературного першоджерела. Середня тривалість виконання — близько тридцяти хвилин. Симфонічна поема написана для четверного складу оркестру. В партитурі використовуються також орган і дзвін.

Історія

[ред. | ред. код]

Прем'єра відбулася у Франкфурті у виконанні оркестру під керуванням автора. З тих пір твір закріпився у світовому симфонічному репертуарі, виконувався кращими колективами під керівництвом таких диригентів, як Герберт фон Караян, Фріц Райнер, Бернард Haitink.

Частини

[ред. | ред. код]
  1. Вступ або Схід сонця (Einleitung, oder Sonnenaufgang)
  2. Про насельників потойбіччя (Von den Hinterweltlern )
  3. Про велику тугу (Von der großen Sehnsucht )
  4. Про радості й пристрасті (Von den Freuden- und Leidenschaften)
  5. Погребова пісня (Das Grablied )
  6. Про науку ( Von der Wissenschaft)
  7. Зцілюваний (Der Genesende )
  8. Пісня до танцю (Das Tanzlied )
  9. Пісня сп'янілого ( Nachtwandlerlied)

Частини звучать без перерви.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Симфонічна поема є яскравим прикладом пізнього німецького романтизму з тяжінням до народжуваного модернізму. Автор втілює риси властиві творчості Р. Вагнера, зокрема сусідство надзвичайного педантизму і бурхливого драматизму. Поема захоплює слухача унікальними знахідками у фарбах оркестру[1]. Драматургія твору тісно пов'язана з літературним першоджерелом.

Склад оркестру

[ред. | ред. код]

Використання початкових тактів в інших творах

[ред. | ред. код]

Музика з поеми використовувалася в саундтреку фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року» (а також у безлічі менш значущих кінострічок), використовується в оформленні телепередачі «Що? Де? Коли?» (на початку). Елвіс Преслі відкривав свої концерти в готелі «Інтернаціональ» в Лас-Вегасі увертюрою з цієї музичної поеми. Deep Purple використовували фрагменти з неї у своєму другому альбомі. Також, вона використовується в реслінгу. В WWE під цю музику виходить Рік Флер

Література

[ред. | ред. код]
  • Ганс Мериан. Симфоническая поэма Рихарда Штрауса «Так говорил Заратустра»: Этюд о современной программной симфонии (нем. Richard Strauss' Tondichtung Also sprach Zarathustra: Eine Studie über die moderne Programmsymphonie; 1899, русский перевод 1909)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]