Тауї бермудський
Тауї бермудський Час існування: плейстоцен-голоцен | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pipilo naufragus Olson & Wingate, 2012 | ||||||||||||||||
![]() Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Pipilo sp. undescribed Olson & Hearty, 2009 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тауї бермудський (Pipilo naufragus) — вимерлий вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae.
Вид був ендеміком Бермудських островів.
Це був великий представник роду і тісно пов'язаний зі східним тауї. Науковий опис було зроблено в 2012 році на основі плейстоценових і голоценових залишків четвертинних печерних відкладень. Відомо 38 кісток щонайменше п'яти осіб.
Звіт про подорожі Вільяма Стрейчі, який зазнав корабельної аварії на Бермудських островах у 1609—1610 роках, може стосуватися цього виду. У 1625 році він описав «Товстих та пухких горобців, як вівсянка, більших за наших»[2]. Точна причина його вимирання невідома, але він остаточно вимер незабаром після прибуття людей на Бермудські острови на початку 1600-х років. Вважається, що зменшення його чисельності прискорене хижацтвом інвазивних видів.
- ↑ BirdLife International (2022). Pipilo naufragus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 22 жовтня 2023
- ↑ Strachy [ = Strachey], W. 1625. A true reportory of the wracke, and redemption of Sir Thomas Gates Knight; upon, and from the ilands of the Bermudas: his comming to Virginia, and the estate of that Colonie then, and after, under the government of the Lord La Warre, July 15, 1610. Written by William Strachy [sic], Esquire. Pp. 1734—1758. in S. Purchas. Hakluytus Posthumus or Purchas his Pilgrimes: contayning a history of the world in sea voyages and lande travells by Englishmen and others, vol. 4. Henrie Fetherstone. London. (Reprinted in Lefroy 1981:35).
- Olson, Storrs L.; Wingate, David B. (2012). «A new species of towhee (Aves: Emberizidae: Pipilo) from Quaternary deposits on Bermuda». Proceedings of the Biological Society of Washington 125 (1): 85–96.
- Olson, Storrs L.; Hearty, Paul J. (2009). «A Sustained +21 m Sea-Level Highstand during MIS 11 (400 Ka): Direct Fossil and Sedimentary Evidence from Bermuda». Quaternary Science Reviews, 28(3-4): 271—285
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |