Болотяна папороть звичайна
Болотяна папороть звичайна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
Підпорядок: | Aspleniineae |
Родина: | Болотянопапоротеві (Thelypteridaceae) |
Рід: | Болотяна папороть (Thelypteris) |
Вид: | Болотяна папороть звичайна (T. palustris)
|
Біноміальна назва | |
Thelypteris palustris | |
Синоніми | |
Acrostichum thelypteris L. |
Болотяна папороть звичайна[1], теліптерис болотяний[2], теліптеріс болотяний[3], теліптерис болотний[4][5][6] (Thelypteris palustris Schott) — вид рослин з родини теліптерисові (Thelypteridaceae). Має голарктичне поширення.
Це багаторічна трав'яниста рослина (кореневищний геофіт), 30–80 см заввишки, з тонким і чорним кореневищем, яке широко стелиться, до 50 см завдовжки. Його гілки довжиною 15–100 см. Спорове листя розгортається через кілька тижнів після стерильного листя. Листя яскраво-зелене. Безплідне листя до 60 см завдовжки, тонке. Родюче листя довжиною до 1 м і більш тверде. Довжина черешка становить близько третини листа. Черешок тонкий і ледь покритий лусочками. Спори маленькі і круглі, покриті індузією й частково захищені вигнутим краєм листа. Спори дозрівають з липня по жовтень.
Батьківщина: Північна Африка: Алжир; Марокко. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя, Примор'ї, Камчатка, Сахалін, Сибір, Європейська частина. Азія: Японія; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Ізраїль; Йорданія; Туреччина. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія. Північна Америка: Канада; Сполучені Штати. Південна Америка: Бермудські острови; Куба; Перу. Зустрічається на кременистій підкладці або на торф'яному субстраті, в заболочених, вологих канавах, берегах водойм, на алювіальних відкладеннях вздовж річок, в Альпах до 1200 метрів над рівнем моря.
У країнах Північної Африки, тиск випасу дуже високий; Крім того, ділянки T. palustris знаходяться під загрозою впливу дренажу і сільського господарства на водно-болотних угіддях. В Європі основні загроза — забруднення води та погіршення середовища проживання; У Туреччині — спорудження греблів, залісення та забруднення навколишнього середовища. Немає ніяких заходів по збереженню на місцях.
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Germplasm Resources Information Network [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Thelypteris palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Рішення Харківської обласної ради про Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Thelypteris palustris // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
- ↑ Деснянсько-Старогутський національний природний парк. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Н.О. Власенко. Руднянський лісовий масив зеленої зони міста Полтави (еколого-біологічні та типологічні особливості) // Світ медицини та біології. — 2014. — Вип. 44. — № 2. — С. 189–194.
- ↑ Рішення Закарпатської обласної ради про затвердження Переліків видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2016.
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |