Перейти до вмісту

Ходаківська Тетяна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тетяна Ходаківська)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ходаківська.
Ходаківська Тетяна Миколаївна
Дата народження22 жовтня 1980(1980-10-22) (44 роки)
Місце народженняКиїв, Україна
ГромадянствоСША США
Національністьукраїнка
Професіярежисерка, помічниця режисера, монтажерка, сценаристка Редагувати інформацію у Вікіданих
Кар'єра2007 — донині
ЧленствоЄвропейська кіноакадемія і Українська кіноакадемія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 4041378

Тетяна Миколаївна Ходаківська (нар. 22 жовтня 1980, Київ, Україна) — українська режисерка, режисерка монтажу та сценаристка, працює в кіно з 2007 року. Член Європейської кіноакадемії, Української кіноакадемії та Української гільдії режисерів, лауреатка кінопремії «Золота дзиґа».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Тетяна Ходаківська народилася 22 жовтня 1980 року[1] в Києві, Україна[2]. Закінчила фізико-математичну школу[3]. З 16 років працювала на телебаченні, закінчила факультет журналістики[4]. 2007 року почала свою кар’єру в кіноіндустрії, є членкинею Української кіноакадемії[2].

З 2010 року Тетяна Ходаківська почала спеціалізуватися на фільмах із візуальними ефектами, комп’ютерною анімацією та використанням новітніх технологій. З 2015 року живе та працює в Нью-Йорку[2]. Свою кар’єру в американському кінематографі почала з великого документального проєкту для ООН. Окрім того, співпрацює з американським режисером Крейгом Кукровскі[5].

2016 року фільм «Манливий, Солодкий, Без меж або ж Пісні і танці про смерть», у якому Тетяна виступила як автор та режисер, став переможцем 5-го конкурсного відбору Держкіно[6]. Світова прем’єра фільму відбулася 27 жовтня 2017 року  на міжнародному кінофестивалі Jihlava International Documentary Film Festival[7]. Українська прем’єра фільму відбулася на міжнародному кінофестивалі Docudays UA[8], де фільм отримав дві спеціальні відзнаки:

  • «З його блаженними кінематографічними моментами й несподіваними сузір’ями (пальців і тканини, жестів і культурних ландшафтів), цей універсальний фільм про смерть (і те, що за нею) вразив нас самою майстерністю ручної роботи. Він зворушив своєю спокійною жагою життя».
  • «За зухвалість експерименту без кордонів і подорож без межі»[9].

2020 року разом із Володимиром Запрягаловим стала лауреаткою кінопремії «Золота дзиґа» у номінації «Найкращий монтаж» за фільм «Фокстер і Макс»[10].

2021 року Тетяну Ходаківську обрали до Ради Української гільдії режисерів[11]. У травні того ж року Тетяна стала членкинею Європейської кіноакадемії[10].

2022 року — авторка та співкураторка виставки «Hi-Resolution: Ukrainian Culture and Contemporary Art Now!» в Нью-Йорку — в James Gallery від CUNY Graduate Center[en]. Виставка представила 51 роботу 40 українських художників (кінець 1980-х — 2022). Співкураторами виставки були художники Олексій Сай та Микита Кадан та куратори Ксенія Малих, Катерина Карл (James Gallery) та Інга Лейс (Музей сучасного мистецтва)[12][13].

Цього ж року Тетяна представила українських художників у події «Мистецтво під час війни», яку організували Інститут Гаррімана[en] та Колумбійський університет[14][15].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисерка

[ред. | ред. код]
  • 2007 — «Прощена неділя»
  • 2008 — «Химия чувств»
  • 2012 — «Ангели війни» (серіал)
  • 2017 — «Манливий, солодкий, без меж або Пісні і танці про смерть»

Сценаристка

[ред. | ред. код]
  • 2017 — «Манливий, солодкий, без меж або Пісні і танці про смерть»
  • 2019 — «Фокстер і Макс»

Режисерка монтажу

[ред. | ред. код]
  • 2006 — «Російський трикутник»[en] (Rusuli Samkudhedi)
  • 2007 — «Прощена неділя»
  • 2009 — «Охота на Вервольфа» (серіал)
  • 2012 — «Ангели війни» (серіал)
  • 2013 — «Без права на выбор» (серіал)
  • 2013 — «Пастка» (серіал)
  • 2014 — «Брати. Остання сповідь»
  • 2014 — «Поводир»
  • 2017 — «Манливий, солодкий, без меж або Пісні і танці про смерть»
  • 2018 — «Piter by Каста»
  • 2018 — «Затаив дыхание»
  • 2019 — «Forte»
  • 2019 — «Nordic Pulse»
  • 2019 — «Фокстер і Макс»
  • 2019 — «The Housesitters»
  • 2021 — «The Man Behind the Camera»
  • 2023 — «Довбуш»
  • 2023 — «Junction»
  • TBA — «3 Days Rising»
  • TBA — «Bedlam: The Series» (серіал)[16][17]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Chicago International Film Festival (Gold Plaque)[2]
  • Calcutta International Cult Film Festival (best directing)[2]
  • US Unternational Film and Video festival (Silver screen)[2]
  • 2018 — номінація на кінопремію «Золота дзиґа» у категорії «Найкращий документальний фільм» за фільм «Манливий, солодкий, без меж або Пісні і танці про смерть»[18]
  • 2020 — кінопремія «Золота дзиґа» у номінації «Найкращий монтаж» за фільм «Фокстер і Макс»[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Festival Scope. pro.festivalscope.com. Процитовано 10 червня 2021.
  2. ↑ а б в г д е Персональна інформація | Dzyga MDB. dzygamdb.com. Процитовано 10 червня 2021.
  3. ↑ Женщины в киноиндустрии. Часть 2. Harpersbazaar — модный женский журнал. 16 березня 2021. Процитовано 11 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Номінантки на премію «Золота Дзиґа» про працю за кадром і виклики роботи в кіноіндустрії. Wonderzine. 29 квітня 2020. Процитовано 10 червня 2021.
  5. ↑ Як українська режисерка Тетяна Ходаківська створює фільми у США. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 червня 2021.
  6. ↑ Держкіно прийняло завершений виробництвом фільм «Манливий, Солодкий, Без меж або ж Пісні і танці про смерть». dergkino.gov.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. [Архівовано 2021-06-10 у Wayback Machine.]
  7. ↑ The Ji.hlava IDFF kicks off its 21st edition. Cineuropa - the best of european cinema (англ.). Процитовано 11 червня 2021.
  8. ↑ Манливий, солодкий, без меж, або Пісні і танці про смерть. docudays.ua (англ.). Процитовано 11 червня 2021.
  9. ↑ Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. docudays.ua (англ.). Процитовано 11 червня 2021.
  10. ↑ а б в Режисерка Тетяна Ходаківська стала членкинею Європейської кіноакадемії. detector.media (укр.). 21 травня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  11. ↑ ПРО ГІЛЬДІЮ – Українська гільдія режисерів (укр.). Процитовано 11 червня 2021.
  12. ↑ Hi-Resolution: Ukrainian Culture and Contemporary Art Now!. The Center for the Humanities (амер.). Процитовано 3 вересня 2023.
  13. ↑ The Art of the Ukraine War. www.gc.cuny.edu (англ.). Процитовано 3 вересня 2023.
  14. ↑ Art in Time of War: Celebrating the Resilience of Ukrainian Culture. Columbia University Neighbors (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-03 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Art in Time of War: Celebrating the Resilience of Ukrainian Culture. The Harriman Institute (амер.). Процитовано 3 вересня 2023.
  16. ↑ Тетяна Ходаківська. kinorium.com (українською) . Кіноріум. Процитовано 10 червня 2021.
  17. ↑ Tetiana Khodakivska, member of the European Film Academy: presentation. www.europeanfilmacademy.org. Процитовано 10 червня 2021.
  18. ↑ Номінація «Найкращий монтаж» для тих, хто ставить останню крапку. vglcinema.com (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. [Архівовано 2021-06-10 у Wayback Machine.]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ходаківська Тетяна Миколаївна

Посилання

[ред. | ред. код]
Преса
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ходаківська_Тетяна_Миколаївна&oldid=44632890