Попелиці
Попелиці | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Родини
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Попелиці, тлі або тлеві (Aphidoidea) — надродина маленьких рослиноїдних комах. Довжина тіла становлять від 1 до 10 мм. Відомо приблизно 4 тисячі видів попелиць, що класифіковані по 10 родинах, з них близько 250 видів є небезпечними шкідниками сількогосподарських та садових культур.
Попелиці належать до однієї з найбільших груп комах, ротовий апарат яких — хоботок колючо-смоктального типу. З його допомогою комахи проколюють навіть тверді рослинні покриви і дістаються до поживного соку, яким вони й живляться.
Численні види напівтвердокрилих живляться тваринною їжею і проколюють покриви тіла тварин і людей, проте, на відміну від них, попелиці рослиноїдні. Хоботок попелиці складається з 4 «стилетів», захованих у «піхвах». Середній «стилет» утворює 2 канали: по одному з них витікає слина, через інший вбирається рідка їжа — рослинні соки. Попелиці своїм хоботком протикають верхній шар рослин і смокчуть їхні соки. Окремі види поглинають більше соків, ніж їм потрібно для живлення. Надлишок цукру неперетравленим виводиться назовні і споживається мурахами. Багато попелиць викликають хворобливі зміни тих частин рослин, на яких вони перебувають.
Попелиці здатні розмножуватися нестатево — шляхом партеногенезу, коли незапліднені яйця розвиваються в тілі матері, і молодь з'являється у вигляді мініатюрних копій батьківської особи. При перенаселенні чи інших несприятливих обставинах попелиці можуть відкладати яйця, з яких розвиваються крилаті самці і самки, що розселяються на нові місця.[1]
Вагомий внесок у всебічне вивчення попелиць зробили українські ентомологи Віра Мамонтова, Марія Божко, Микола Теленга і Микола Дядечко, Микола Курдюмов.
Латинська назва | Кількість родів | Кількість видів | Українська назва | Посилання |
---|---|---|---|---|
Pemphigidae | 24 | понад 110 | Пемфігіди | [2] |
Lachnidae | 11 | понад 150 | Лахніди | [2] |
Mindaridae | 1 | 3 | Міндариди | [3] |
Anoeciidae | 21 | Анециїди | [3] | |
Phloeomyzidae | 1 | 2 | Флеомізиди | [3] |
Thelaxidae | понад 30 | понад 70 | Телаксиди | [3] |
Callaphididae | понад 50 | понад 100 | Калафідіди | [3] |
Chaitophoridae | 12 | близько 100 | Хайтофориди | [3] |
Aphididae | понад 1500 | Попелиці | [3] |
- Бригадиренко В. В. Основи систематики комах: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. — 204 с. — 150 прим. — ISBN 966-95899-7-5.
- Мамонтова В. А. 1953. Тли сельскохозяйственных культур правобережной лесостепи УССР. — Киев, Изд. АН УССР. 72 с.
- Мамонтова В. А. 1955. Дендрофильные тли Украины. — Киев, Изд. АН УССР. 92 с.
- Мамонтова В. А. 1959. Злакові попелиці України. — Київ, Вид. АН УРСР. 94 с.
- Мамонтова В. А. 1972. Фауна України. Т. 20, Вип. 7. Попелиці-ляхніди. — Київ: Наукова думка. 229 с.
- Мамонтова В. А. 2008. Эволюция, филогенез, система тлей семейства Ляхнид (Homoptera, Aphididae). — Киев: Наукова думка. 208 с.
- Мамонтова В. А. 2012. Тли семейства Ляхнид (Homoptera, Aphidoidea, Lachnidae) фауны Восточной Европы и сопредельных территорий. — Киев: Наукова думка. 256 c.
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 112—120. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (січень 2017) |