Томас Бернгард

Томас Бернгард
Thomas Bernhard
Ім'я при народженні	Niclaas Thomas Bernhard
Псевдонім	Thomas Fabian
Народився	9 лютого 1931(1931-02-09) Герлен, Нідерланди
Помер	12 лютого 1989(1989-02-12) (58 років) Ольсдорф, Австрія
Поховання	Грінцинзький цвинтарd
Громадянство	Австрія
Діяльність	прозаїк, драматург
Alma mater	Моцартеум
Мова творів	німецька
Роки активності	1957 - 1989
Жанр	п'єса і проза
Magnum opus	Correctiond, Extinctiond, The Loserd, Woodcuttersd і Heldenplatzd
Партія	Австрійська народна партія і Соціал-демократична партія Австрії
Батько	Alois Zuckerstätterd
Мати	Herta Fabjand
Автограф
Нагороди	премія Антона Вільдґанса (1967) Премія Георга Бюхнера (1970) премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (1988) Премія Антоніо Фельтрінеллі (1987) Franz-Grillparzer-Preisd (1971) Grimme-Preisd (1972) літературна премія міста Бременаd (1965) Austrian Promotional Prize for Literatured (1967)
Сайт: thomasbernhard.org
Томас Бернгард у Вікісховищі

|Lib= |Член КПРС:=

То́мас Бе́рнгард (нім. Thomas Bernhard; 9 лютого 1931 — 12 лютого 1989) — австрійський письменник та драматург.

Лауреат премії міста Бремен (1965), Австрійської державної премії (1968), премій Антона Вільдганса (1968), Георга Бюхнера (1970), Франца Грільпарцера та Франца-Теодора Чокора (обидві 1972), Міжнародної літературної премії Монделло (1983), французької премії Медічі (1988) та ін.

Коротка біографія

Позашлюбна дитина, яку виховували в Австрії материні батьки (дід був письменником). Вчився в католицькій школі, залишив її в 1947 році, почав працювати продавцем у крамниці. У 1949–1951 перебував на лікуванні в легеневому санаторії, на легеневу хворобу хворів усе життя. У 1955–1957 роках навчався акторської майстерності в Зальцбургському університеті музичного та драматичного мистецтва «Моцартеум». Згодом повністю присвятив себе літературі. 1965 року переселився у власний будинок в окрузі Ґмунден, де пізніше й помер.

Творчість

Прозаїк, драматург та поет Томас Бернгард жив відлюдником та рідко з'являвся на людях. Його перший роман — «Холоднеча» (1963 р.) — був визнаний подією в австрійській післявоєнній літературі. Особа, яка страждає через суспільство та протистоїть йому, — ось провідна тема романів «Божевілля» (1967 р.), «Вапняковий кар'єр» (1970 р.), «Коректура» (1975 р.).

З початку 70-х років Бернгард усе впевненіше виступав як драматург. Його комедії «Неук та божевільний» (1972 р.), «Суспільство на полюванні» (1974 р.) написані в традиціях театру абсурду. П'єси Бернгарда відрізняються сатиричною гостротою. У 1988 році з'явилася драма «Майдан героїв». У ній Бернгард змалював післявоєнну Австрію, де знову повільно визріває нацизм, і передбачив прихід до влади по-фашистськи налаштованих політиків. Постановка п'єси викликала загальнонаціональний скандал, почалося цькування автора в пресі. У нього стався серцевий напад. Перед смертю письменник заборонив публікувати його творчий доробок на батьківщині.

Українські переклади

Для українського читача постать і творчість Т. Бернгарда відкрив письменник і перекладач Тимофій Гаврилів. У його перекладах з'явилися «Старі майстри», «Елізабет II», «Іммануїл Кант», «Площа Героїв», а також три «драмолетки про Кляуса Пайманна». Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса готує прем'єру за п'єсою «Іммануїл Кант».

Видання українською:

• Томас Бернгард. Старі майстри. Елізабет II. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — 276 с.
• Томас Бернгард. Іммануїл Кант. Драми про Кляуса Пайманна. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. — 216 с.
• Томас Бернгард. Площа героїв. — Львів: Класика, 2008. — 220 с.
• Томас Бернгард. Холоднеча. Старі майстри. — Харків: Фоліо, 2013. — 480 с.

Вибрані твори

Романи, повісті

• Холоднеча (Frost) (1963)
• Вапняний кар'єр (Das Kalkwerk) (1970)
• Коректура (Korrektur) (1975)
• Так (Ja) (1978)
• Любителі дешевих обідів (Der Billigesser) (1980)
• Бетон (Beton) (1982)
• Небіж Вітгенштейна (Племінник Вітгенштейна) (1982)
• Приречений (Der Untergeher) (1983)
• Лісоповал (Holzfällen: Eine Erregung) (1984)
• Старі майстри (Alte Meister) (1985)
• Знищення (Auslöschung) (1986)

П'єси

• Свято для Бориса (Ein Fest für Boris) (1970)
• Сила звички (Die Macht der Gewohnheit) (1974)
• Президент (Der Präsident) (1975)
• Мінетті (Minetti) (1977)
• Перед відставкою (Vor dem Ruhestand) (1979)
• Покращувач світу (Der Weltverbesserer) (1979)
• Над височінню гірської тиші (Über allen Gipfeln ist Ruh) (1981)
• Лицар, Дене, Фосс (Ritter, Dene, Voss) (1984)
• Лицедій (Der Theatermacher) (1984)
• Елізабет II (Elisabeth II) (1987)
• Площа героїв (Heldenplatz) (1988)

Інші твори

• У смертну годину (In hora mortis) (1958, вірші)
• Події (Ereignisse) (1991, оповідання)

Посилання

• Бернгард, Томас // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 132. — ISBN 966-692-578-8.
• Томас Бернгард: праці, рецензії(англ.)
• Сайт міжнародного Суспільства Бернгарда(нім.)
• Томас Бернгард. Новела «Три дні» (укр.)