Перейти до вмісту

Томашов Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Томашов Юрій Васильович
Народився8 серпня 1929(1929-08-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Tyoplaya Gorad, Горнозаводський район, Пермський край, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 березня 2019(2019-03-26) (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Єкатеринбург, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьgeneral designer Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУральський державний технічний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУральський державний технічний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Юрій Васильович Томашов (рос. Юрий Васильевич Томашов, 8 серпня 1929(19290808), Уральська область, РРФСР — 26 березня 2019, Єкатеринбург) — радянський і російський конструктор, генеральний конструктор Центрального конструкторського бюро «Трансмаш», Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій, член-кореспондент Російської академії ракетно-артилерійських наук (1993).

Як конструктор, головний конструктор ОКБ-3, а потім генеральний конструктор ЦКБ «Трансмаш» Томашов брав участь у розробці декількох десятків зразків військової техніки, понад 20 із яких були прийняті на озброєння. У їх числі 152-мм самохідна гаубиця «Акація», 240-мм самохідний міномет «Тюльпан», 152-мм самохідна гармата «Гіацинт-С» і 152-мм самохідна гаубиця «Мста-С».

Біографія

[ред. | ред. код]

Юрій Томашов народився 8 серпня 1929 року в селищі Тепла Гора Чусовського району Уральської області, нині Горнозаводського району Пермського краю, в сім'ї робітника. У 1936 році сім'я переїхала в село Верхня Синячиха Свердловської області.[1]

У 1948 році закінчив Уральський машинобудівний технікум. У 1954 році закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту (УПІ) за спеціальністю «інженер-механік».

Свою трудову діяльність розпочав в 1948 році на Уралмашзаводі помічником майстра. У 1954 році був переведений техніком-конструктором в ОКБ-3 Уральського заводу транспортного машинобудування, потім був старшим техніком-конструктором, інженером, старшим інженером-конструктором, керівником групи ОКБ-3, заступником головного конструктора з 1961 року, головним конструктором, генеральним конструктором ЦКБ «Трансмаш» в 1978—1990 роках. У 1990—2001 роках був генеральним конструктором, начальником ЦКБ «Трансмаш». У 2001 році вийшов на пенсію.

Юрій Васильович був професором кафедри «Автомобілі та трактори» в УПІ.

Внесок

[ред. | ред. код]

Брав участь у розробці та освоєнні у виробництво самохідних артилерійських систем СУ-100П, СУ-100ПМ, СУ-152Г, СУ-1. Як 1-й заступник головного конструктора ОКБ-3 брав участь в керівництві створення самохідних артилерійських систем СГ «Акація» (2СЗ, 2СЗМ), СМ «Тюльпан» (2С4), СП «Гіацинт» (2С5), за які в колективі співавторів удостоєний Державної премії СРСР і Ленінської премії, ЗРК «Круг» (2К11), гусеничного мінного загороджувача, ЗСУ-37-2 «Єнісей», самохідної радіолокаційної станції 1РЛ135 «Купол», багатоцільового транспортера, лазерного танка 1К17 «Стиснення» . Під керівництвом Ю. В. Томашова створені самохідна гаубиця «Мста-С» (2С19), 5 моделей трамваїв «Спектр», 4 типи лебідок для вантажних і пасажирських ліфтів, впроваджені у виробництво приводи штангових глибинних насосів 12 видів вантажопідйомністю від 4 до 12 т, ліфтові лебідки, автомобільний самоскид з розвантаженням на обидві боку (ЗІЛ-УЗТрМ-345), установка для гасіння пожеж на нафтових і газових свердловинах «Штурм» та іншого. Має понад 60 авторських свідоцтва на винаходи. Автор 11 друкованих праць.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За свої досягнення був неодноразово нагороджений:

  • орден Трудового Червоного Прапора (26.04.1971);
  • Державна премія СРСР (1974);
  • орден Леніна (1979, 23.10.1990);
  • лауреат Ленінської премії (1982);
  • звання Герой Соціалістичної Праці із золотою медаллю «Серп і Молот» (23.10.1990);
  • член-кореспондент Російської академії ракетно-артилерійських наук (1993);
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (25.09.1999);
  • Почесний знак «За заслуги перед містом Єкатеринбургом» ;
  • Відзнака «За заслуги перед Свердловською областю» III ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)