Транзит вуглеводнів через територію України
Транзит вуглеводнів через територію України — переміщення відповідно до укладених угод магістральними трубопроводами територією України між прикордонними пунктами приймання та здавання або на перевалювальні комплекси нафти, газу та продуктів їх переробки, що надійшли з території інших держав і призначені для споживачів за межами України, а також переміщення по магістральних трубопроводах нафти, газу та продуктів їх переробки, пов'язане з наданням послуг з тимчасового їх зберігання або переробки на території України з подальшим переміщенням за її межі.
Приклад — Укртранснафта, газопровід «Союз», газопровід «Уренгой — Помари — Ужгород».
Транзит природного газу у країни Європи через Україну складав понад 140 млрд м³ на рік.
До повномасштабної агресії проти України РФ була головним постачальником газу до Європи. Війна та пошкодження газопроводу «Північний потік» у 2022 році призвели до переорієнтації ЄС на інших постачальників. Як наслідок, у 2023 році транзит газу через Україну скоротився до 15 млрд м³, що є лише 8 % від пікових обсягів експорту російського газу різними маршрутами у 2018-2019 роках. Після 31 грудня 2024 року Україна не планує продовжувати транзитні відносини, які забезпечували транспортування газу з Росії до Європи протягом десятиліть[1][2].
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. // Т. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.