Тіґ Нотаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тіг Нотаро)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіґ Нотаро
англ. Tig Notaro
Народилася24 березня 1971(1971-03-24)[1][2] (53 роки)
Джексон[3]
Країна США
Діяльністьсценаристка, комікеса, подкастерка, телеакторка, кіноакторка, режисерка, кінорежисерка
Знання мованглійська
У шлюбі зСтефані Алліннd
IMDbID 0449299
Сайтtignation.com

Матильда «Тіґ» О'Каллаган Нотаро (англ. Mathilde "Tig" O'Callaghan Notaro, 24 березня 1971)[4] — американська виконавиця стендапу, письменниця і акторка, відома своїм сухим гумором[en].[5][6] Її альбом Live був номінований у 2014 році на премію «Греммі» за найкращий комедійний альбом, а спецвипуск Tig Notaro: Boyish Girl Interrupted був номінований на «Греммі» і «Еммі».[7]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Нотаро народилася в Джексоні, штат Міссісіпі, в сім'ї католиків[8] Матильди «Сьюзі» О'Каллаган і Пета Нотаро.[9] Її мати народилася в Новому Орлеані.[10] Перші роки життя Тіґ сім'я жила у Пасс-Крисчиан, штат Міссісіпі, пізніше вони переїхали у Спрінг, Техас (передмістя Г'юстона).[11][12] У Тіґ є на рік старший брат Рено, який працює ведучим ток-шоу на радіо.[5][13] «Тіґ» — це дитяче прізвисько, яке дівчинці дав брат, коли їй було два роки.[14]

В інтерв'ю журналу Mother Jones[en] Нотаро сказала, що їй не подобалося вчитися. Вона завалила три предмети і зрештою кинула старшу школу. У 1990 році, живучи в Техасі, вона отримала сертифікат еквівалентності шкільній освіті.[11][15]

Нотаро грає на гітарі та барабанах і входила в музичні гурти, коли була молодшою.[16]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Нотаро у 2010 році

Завзята прихильниця музики, Нотаро переїхала до Денвера, штат Колорадо, де почала працювати в музичній індустрії. Вона стала менеджером гурту, використовуючи для цієї роботи у середині 90-х назву Tignation Promotions.[17] Її робота з просування гуртів привела її до Лос-Анджелеса, де наприкінці 90-х вона вперше спробувала себе у стендапі.[11][18] Відтоді вона з'являлася у ролі лесбійки-поліцейської у телепередачах Comedy Central Presents[en] і The Sarah Silverman Program[en]. Часто співпрацювала зі своїм партнером по письму Кайлом Данніганом[en]. З травня 2011 року до липня 2015 року Нотаро, Данніган і Девід Гантсбергер[en] вели комедійний подкаст Professor Blastoff[en].

У 2011 році Нотаро випустила свій дебютний стендап-альбом Good One. Її альбом 2012 року «Live» — це запис стендап-сету, виконаного незабаром після того, як у неї діагностували рак грудей. У 2012 році вона з'явилася на ток-шоу «Конан»[en], а в травні того ж року — у прямому ефірі серіалу This American Life[en], який транслювався в кінотеатрах по всій країні та на радіо в редагованому вигляді. Вона працювала над серіалом «Усередині Емі Шумер» на Comedy Central. У червні 2012 року Нотаро створила серіал під назвою Clown Service, для якого вона зібрала гроші на Kickstarter, написала сценарій і виконала одну з ролей.[19]

Нотаро написала мемуари під назвою I'm Just a Person (книжка вийшла у видавництві Ecco, яке є імпринтом HarperCollins)[20], а телеканал Showtime зняв документальний фільм[21] про її життя та післяраковий стендап-тур[5] Knock Knock, It's Tig Notaro[en].[22] У липні 2015 року на Netflix вийшов фільм «Тіґ»[en],[23] в якому розповідається про спроби Тіґ та її нареченої Стефані Аллінн завагітніти.[24] Співачка Шерон Ван Еттен[en] написала пісню на честь Нотаро під назвою «Words», яка звучить у титрах.[25]

У листопаді 2015 року Нотаро стала співавторкою сценарію, продюсеркою й виконавицею ролі в напівавтобіографічному пілотному епізоді серіалу для Amazon Video під назвою One Mississippi[en].[26] Через місяць Amazon замовив серіал із шести серій.[27] У ньому розповідається про героїню Нотаро, яка повертається до свого рідного міста Бей-Сент-Луїс, штат Міссісіпі, після несподіваної смерті своєї матері.[27]

Її перший годинний стендап-спецвипуск вийшов на HBO у 2015 році і мав назву Tig Notaro: Boyish Girl Interrupted[en]. У 2016 році він вийшов як третій альбом на її власному лейблі Bentzen Ball[en] Records (на цьому ж лейблі вийшов альбом Апарни Нанчерли Just Putting It Out There[en]).

У телесеріалі «Зоряний шлях: Дискавері» вона отримала роль головного інженера Джетт Рено з корабля USS «Гайавата»: спочатку як гостьова персонажка у другому та третьому сезонах, а потім постійна[28]; вона продовжить грати цю роль у майбутньому серіалі «Академія Зоряного флоту».[29]

22 травня 2018 року Netflix випустив другий одногодинний спешл Нотаро, Happy to Be Here.[30]

Вона з'явилася у фільмі Зака Снайдера «Армія мерців», замінивши Кріса Д'Елію[en], якого звинуватили в сексуальних домаганнях: її вставили у фільми цифровими методами у пост-продакшні.[31]

Комедійний стиль

[ред. | ред. код]

Про свій підхід до комедії (і про те, чи вважає вона себе чорним коміком), Нотаро каже: «Я завжди робитиму те, що вважаю найсмішнішим. Якщо воно чорне, я це зроблю. Якщо це лялька зі шкарпетки… Немає визначеного наперед образу, ким я думаю, що можу бути зараз».[11] Нотаро зазначила, що після діагностованого раку вона перейшла не до чорної комедії, а радше до особистої. Раніше вона була більш відстороненою та спостережливою[en], а тепер більше розмірковує про своє дитинство та життя.[5]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Нотаро познайомилася зі своєю дружиною Стефані Аллінн[en][32] на зйомках фільму In a World...[en][5][33] Вони заручилися 1 січня 2015 року[34] й одружилися 24 жовтня 2015 року.[35][36] У 2016 році у них народилися сини-близнюки, що стало можливим завдяки сурогатній матері і яйцеклітинам Аллінн.[37]

Рак

[ред. | ред. код]

30 липня 2012 року у Нотаро діагностували рак обох грудей.[38] 3 серпня вона розповіла про свій діагноз та інші особисті труднощі під час живого шоу у клубі Ларго[en] в Лос-Анджелесі.[39] Той виступ став «миттєво легендарним»; багато коміків високо оцінили її роботу.[40]

Наступного дня комік Луї Сі Кей зателефонував Нотаро, сказавши їй, що хоче опублікувати аудіозапис шоу.[5] Спочатку їй була неприємна ця ідея, але вона вирішила, що матеріал може допомогти людям, тому погодилася.[41] У жовтні Сі Кей опублікував аудіозапис виступу для завантаження на своєму сайті під назвою Live.[40] Нотаро пізніше випустила це аудіо на iTunes;[42][43] було продано більше копій, ніж альбому Monster[en] рок-гурту Kiss, який дебютував того ж тижня,[44] про що, за словами Нотаро, вона навіть не мріяла. Вона була фанаткою Kiss в юності.[41]

Згодом Нотаро перенесла подвійну мастектомію без реконструктивної операції;[45][46] вона відмовилася від хіміотерапії, але вирішила продовжити лікування за допомогою блокування гормонів.[5] У листопаді 2014 року в рамках Нью-Йоркського фестивалю комедії вона виступала у центрі The Town Hall, де частину часу вона була на сцені топлес.[45][47] У «Нью-Йорк Таймс» це описали так: «Вона показала глядачам свої шрами, а потім, завдяки своїй майстерності, змусила вас забути, що вони там. Це було потужний, навіть надихаючий, маніфест виживання та одужання, і водночас було відчуття, що це жартома і „на слабо́“».[45] Після шоу у Філадельфії в листопаді 2014 року Нотаро госпіталізували[48] і прооперували кісту.[49]

У 2017 році Нотаро перейшла на веганську дієту, завдяки чому, за її словами, позбулася хронічного болю, який вона відчувала роками після діагностованого раку.[50] Пізніше вона отримала сертифікат з рослинного харчування[en].[51]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 2011: Good One (Secretly Canadian) — CD+DVD, LP, завантаження, стримінг
  • 2012: Live (Pig Newton) — завантаження, стримінг
  • 2013: Live: Deluxe Edition (Secretly Canadian) — 2xCD, LP з картинками, LP, завантаження, стримінг
  • 2016: Boyish Girl Interrupted (Secretly Canadian) — CD, LP, завантаження, стримінг
  • 2018: Happy to Be Here (Netflix) — LP, стримінг
  • 2022: Drawn (Comedy Dynamics) — CD, LP, завантаження, стримінг

Спецвипуски

[ред. | ред. код]
  • 2004: Comedy Central Presents — завантаження, стримінг
  • 2015: Boyish Girl Interrupted (HBO) — завантаження, стримінг
  • 2018: Happy to Be Here (Netflix) — завантаження, стримінг
  • 2021: Drawn (HBO Max) — завантаження, стримінг
  • 2024: Hello Again (Amazon Prime Video) — завантаження, стримінг

Відео

[ред. | ред. код]
  • 2008: Have Tig at Your Party — також режисер, автор, виконавчий продюсер (бонус-DVD Good One: Deluxe Edition)
  • 2013: Professor Blastoff — 100th Episode! — Earwolf — Video Podcast Network (YouTube)[52]
  • 2014: The Moth — «R2, Where Are You» (YouTube)[53] — також автор

Сингли

[ред. | ред. код]
  • 2016: «Mississippi Relatives»[54] — завантаження, стримінг
  • 2017: 7-Inches for Planned Parenthood — «My Ideal Exchange with a Stranger» (Live at Largo) (7-Inches For™, LLC) — рожевий вініл 7", завантаження
  • 2020: «Little Titties»[55] — завантаження, стримінг

Аудіокнижка

[ред. | ред. код]

Збірки

[ред. | ред. код]
  • 2010: Live Nude Comedy, Vol. 1 (Salient Music) — завантаження[56] (треки 11 і 12)
  • 2010: Comedy Death-Ray Xmas CD 2010 (Aspecialthing Records) — CD[57] (пісня: We Are The World 25.75)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
2009 The Tig Series Short; also director, writer, executive producer
2010 Lez Chat Announcer Short; also director, writer
We Are the World 25.75 Herself Short
Christmas Lady Marmalade
2011 Crying in Public Coffee Shop Crier
2012 Craigslist Joe Herself Documentary
2013 In a World… Cher
2014 Walk of Shame Impound Woman
Catch Hell Careen
Ashes Dr. Lori
Clown Service Tig Short; also director, co-writer, executive producer
2015 Rubberhead Girl 4 Segment: «Lisa»
Knock Knock, It's Tig Notaro Herself Documentary; also writer, executive producer
Tig Herself Documentary; also executive producer
2016 The Fun Company Jade Short
Punching Henry Jillian
2018 Dog Days Danielle
Instant Family Sharon
2019 Lucy in the Sky Kate Mounier
2021 Music Radgicals Host
Together Together Madeline
Army of the Dead Marianne Peters
2022 Am I OK? Sheila Also director and producer
Beavis and Butt-Head Do the Universe Professor Voice
2023 Your Place or Mine Alicia
We Have a Ghost Dr. Leslie Monroe
TBA Glitter & Doom Fiasco
TBA Other Plans Kate Television film

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
2004 Movies at Our House Herself 3 episodes
Comedy Central Presents Episode: «Tig»
2006 Dog Bites Man Leigh Roy Episode: «Assignment: Undercover Homosexual»
2007–2010 The Sarah Silverman Program Tig 9 episodes
2008 Held Up Homeless Translator Television film
Biography Herself Episode: «Sarah Silverman»
2009 In the Motherhood Rhoda 4 episodes
Back on Topps Mom Episode: «Rejuvenated»
2010 MTV Movie Awards Writer
Community Bartender Episode: «Mixology Certification»
2011 The Life & Times of Tim Receptionist Voice, episode: «The Model from Newark/Tim's Hair Looks Amazing»
2012 The Office Single Mom Episode: «Test the Store»
This American Life Live!: Invisible Made Visible Herself Television film
Stand Down: True Tales from Stand-Up Comedy Herself Episode: «Tig Notaro Creates an Emergency»
Susan 313 Beth Ann NBC pilot
2013, 2021 Bob's Burgers Jody / Officer Large (voice) 2 episodes
2013 Inside Amy Schumer Tig 2 episodes; also writer
Why We Laugh: Funny Women Herself TV documentary
2013–2014 Comedy Bang! Bang! Police Officer 2 episodes
2014 56th Grammy Awards Pre-Telecast Ceremony Herself (host) TV special
Suburgatory Rebecca Dunn Episode: «Dalia Nicole Smith»
Maron Sydney Episode: «Mouth Cancer Gig»
Garfunkel and Oates Pumpernickel Place Producer Episode: «Rule 34»
2014–2019 Transparent Barb 6 episodes
2014–2017 Clarence Sue / Annie Voice, 5 episodes
2015 Sundance Film Festival Closing Night Awards Ceremony Herself (host) TV special
Tig Notaro: Boyish Girl Interrupted Herself Stand-up special; also director, writer, executive producer
No, You Shut Up! Herself Episode: «Jiggle the Handle»
Adventure Time Purple Comet Voice, episode: «The Comet»
2015–2017 One Mississippi Tig Bavaro 12 episodes; also creator, writer, director, and executive producer
2016 Lady Dynamite Herself Episode: «Loaf Coach»
The Jim Gaffigan Show Gomez Episode: «Ugly»
2017 Hollywood Horror Stories Herself Episode: «Tig Notaro»
The Gorburger Show Herself Episode: «Gorbabies»
2018 Tig Notaro: Happy to Be Here Herself Stand-up special; also director, writer, executive producer[58]
2 Dope Queens Series director
Fresh Off the Boat Ms. Doris 2 episodes
New Girl Bar Lady Episode: «Where the Road Goes»
2019–2024 Star Trek: Discovery Denise «Jett» Reno 14 episodes
2019 Tuca & Bertie Yeast Week MC & Dr. Sherman Voice, episode: «Yeast Week»
2020–2021 The Fungies! Commander Lazer Voice, 2 episodes
2021 Tig Notaro: Drawn Herself Animated stand-up special; also writer, executive producer
2023 Star Wars: Young Jedi Adventures Ace Kallisto Voice, 2 episodes
The Morning Show Amanda Robinson 7 episodes

Nominated — Screen Actors Guild Award for Outstanding Performance by an Ensemble in a Drama Series
2024 After Midnight Herself Contestant; Episode 22
Tig Notaro: Hello Again Herself Stand-up special; also writer, executive producer
TBA Army of the Dead: Lost Vegas Marianne Peters Voice
Starfleet Academy Denise «Jett» Reno

Аудіотрансляції

[ред. | ред. код]

Радіо

[ред. | ред. код]

Подкасти

[ред. | ред. код]

Ведуча

[ред. | ред. код]

Гостя

[ред. | ред. код]

Книжки

[ред. | ред. код]
  • I'm Just a Person. Ecco Press. 2016. ISBN 978-0062266637. (гумор / мемуари)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  4. ↑ Mathilde O. Notaro - United States Public Records. FamilySearch. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2014.
  5. ↑ а б в г д е ж King, Larry (29 вересня 2014). Tig Notaro (Video interview). Larry King Now. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
  6. ↑ Marantz, Andrew (7 листопада 2014). Tig Notaro's Topless Set. The New Yorker. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 18 квітня 2020.
  7. ↑ Tig Notaro Awards. IMDb.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
  8. ↑ Notaro, Tig. X post. X (formerly Twitter). Процитовано 8 червня 2024.
  9. ↑ Episode 7: No Laughing Matter. Finding Your Roots with Henry Louis Gates, Jr. PBS. 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
  10. ↑ Root, Cate (7 жовтня 2014). Tig Notaro brings 'Boyish Girl Interrupted' tour to New Orleans Oct. 12. The Times-Picayune. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  11. ↑ а б в г Brownstone, Sydney (May-June 2013). Tig Notaro: You'll Laugh, You'll Cry. Mother Jones. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  12. ↑ Allen, Sandra (9 серпня 2013). Tig Notaro And The Terrible, Horrible, No Good, Very Bad, Yet Somehow Completely Amazing Year. BuzzFeed. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  13. ↑ Person: Renaud Notaro. Earwolf.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  14. ↑ McCarthy, Sean L. (19 жовтня 2009). Interview: Tig Notaro talks about her show-biz career, and curating The Bentzen Ball in D.C. The Comic's Comic. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 20 вересня 2012.
  15. ↑ Goolsby, Kristina; York, Ashley (17 липня 2015). Tig. Netflix.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  16. ↑ Notaro, Tig (9 квітня 2015). Ask a Grown Woman: Tig Notaro. Rookie. Процитовано 17 липня 2015 — через YouTube.[недоступне посилання з 01.02.2022]
  17. ↑ Rapa, Patrick (14 вересня 2011). Tig Notaro: Don't Rush Me. Magnet. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.
  18. ↑ Grigoriadis, Vanessa. Tig Notaro on How Surviving Cancer Changes Humor: "I Don't Connect With Some of My Jokes Anymore". Vanity Fair (англ.). Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  19. ↑ Clown Service | Vulture.com. 22 серпня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2022.
  20. ↑ Holland, Jessica (20 жовтня 2012). How Tig Notaro turned tragedy into comic gold. The Guardian. Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
  21. ↑ Goldberg, Lesley (2 липня 2013). Showtime Sets Tig Notaro Documentary. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
  22. ↑ Knock Knock, It's Tig Notaro. Showtime. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  23. ↑ Hajek, Daniel (18 липня 2015). Amid Devastation, Tig Notaro Searched For A Sense Of Humor. All Things Considered. NPR. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
  24. ↑ McGlynn, Katla (17 липня 2015). Tig Notaro on Her Documentary Tig, Loving 'the Darkness,' and Why She Wants to Be a Mother. Vulture. New York. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  25. ↑ Kayeon, Ben (14 липня 2015). Listen to Sharon Van Etten's "Words", an ode to Tig Notaro. Consequence of Sound. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  26. ↑ Watch Tig Notaro's pilot for One Mississippi on Amazon for free. www.avclub.com. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016.
  27. ↑ а б Andreeva, Nellie (18 грудня 2015). Amazon Picks Up 5 New Primetime Series & 3 Kids Series, Renews 'Red Oaks' & 'Hand Of God'. Deadline (амер.). Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 26 січня 2016.
  28. ↑ Holloway, Daniel (11 квітня 2018). Tig Notaro Joins 'Star Trek: Discovery' Season 2. Variety (амер.). Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  29. ↑ Vary, Adam B. (27 липня 2024). ‘Starfleet Academy’ Adds ‘Star Trek’ Alums Robert Picardo and Tig Notaro as Series Regulars, Mary Wiseman and Oded Fehr as Guest Stars. Variety. Процитовано 28 липня 2024.
  30. ↑ Tig Notaro: Happy to Be Here (2018). IMDb.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2018.
  31. ↑ Lattanzio, Ryan (22 травня 2021). Dave Bautista Still Hasn't Met Co-Star Tig Notaro Since She Was Digitally Added to 'Army of the Dead'. IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  32. ↑ Notaro, Tig (13 січня 2015). 190 Tig's Love Life Update Stephanie Allynne. Professor Blastoff. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
  33. ↑ Brekke, Kira (9 вересня 2014). Tig Notaro Opens Up About Finding Love: 'She's My Utmost Priority' (Video interview). Huffington Post. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 1 грудня 2014.
  34. ↑ Schwartz, Alison (19 січня 2015). Tig Notaro Engaged to Stephanie Allynne. People. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2015.
  35. ↑ McRady, Rachel (27 жовтня 2015). Exclusive: Tig Notaro Marries Stephanie Allynne, Talks "Wedding Night Sex". Us Weekly. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 1 листопада 2015.
  36. ↑ Felsenthal, Julia (20 серпня 2015). Comedian and Cancer Survivor Tig Notaro on Going Topless in Her New HBO Special. Vogue (амер.). Процитовано 8 червня 2024.
  37. ↑ Tig Notaro Welcomes Twin Boys Max and Finn – Moms & Babies – Celebrity Babies and Kids - Moms & Babies. Celebritybabies.people.com. 27 червня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 26 вересня 2016.
  38. ↑ Tig Notaro Has Breast Cancer: Comedian Announces Illness On Podcast One Day After Diagnosis. The Huffington Post. 4 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 23 лютого 2015.
  39. ↑ Gross, Terry; Bianculli, David (26 липня 2013). Tig Notaro On Going 'Live' About Her Life (Audio interview). Fresh Air. NPR. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 1 грудня 2014.
  40. ↑ а б Edwards, Gavin (5 жовтня 2012). Louis C.K. Selling Tig Notaro's Instantly Legendary Comedy Set. Rolling Stone. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 8 жовтня 2012.
  41. ↑ а б Tig Notaro: Comedian. Makers. Архів оригіналу (Video interviews) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  42. ↑ About Tig Notaro. Louis CK. 5 жовтня 2012. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  43. ↑ LouisCK.net: FAQ. Buy.louisck.net. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
  44. ↑ Eakin, Marah (17 жовтня 2012). People Still Buy Comedy Records: Tig Notaro sells 75,000 copies of Live, is technically more popular than Kiss. The A.V. Club. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  45. ↑ а б в Zinoman, Jason (7 листопада 2014). Going Topless, Tig Notaro Takes Over Town Hall. The New York Times. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  46. ↑ Notaro, Tig (20 вересня 2012). Conan (talk show) (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Conan O'Brien. Burbank, California: TBS. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
  47. ↑ Marantz, Andrew (7 листопада 2014). Tig Notaro's Topless Set. The New Yorker. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 1 грудня 2014.
  48. ↑ Puente, Maria (11 листопада 2014). Tig Notaro explains medical crisis: A burst cyst. USA Today. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 23 лютого 2015.
  49. ↑ Puvanenthiran, Bhakthi (17 листопада 2014). Comedian Tig Notaro cancels Australian tour due to illness. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 23 лютого 2015.
  50. ↑ Eckardt, Stephanie (10 вересня 2017). One Mississippi Star Tig Notaro Is Learning to Be a Vegan From Alicia Silverstone. W. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  51. ↑ Gilchrist, Tracy E. (8 лютого 2022). Cover Star Tig Notaro Is Blazing a Path Between Comedy and Tragedy. Out. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  52. ↑ Professor Blastoff – 100th Episode! – Earwolf – Video Podcast Network. YouTube. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  53. ↑ The Moth Presents Tig Notaro: R2 Where Are You?. YouTube. 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 30 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  54. ↑ Mississippi Relatives by Tig Notaro. Spotify.com. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  55. ↑ Little Titties by Tig Notaro. Spotify.com. 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2021.
  56. ↑ Live Nude Comedy, Vol. 1 by Various Artists on Apple Music. Itunes.apple.com. 3 травня 2010. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 30 січня 2018.
  57. ↑ Various – Comedy Death-Ray Xmas CD 2010 (CD, Album) at Discogs. Discogs.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  58. ↑ Tig Notaro's New Special Tig Notaro Happy to Be Here Hits Netflix This May. Paste. 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2018.
  59. ↑ Archive. This American Life. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  60. ↑ Notaro, Tig (15 червня 2016). Comedian Tig Notaro On Her Terrible Year In 'I'm Just A Person'. NPR. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  61. ↑ Amid Devastation, Tig Notaro Searched For A Sense Of Humor. NPR. 18 липня 2015. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 30 січня 2018.
  62. ↑ Comedian Tig Notaro Plays Not My Job. Wait Wait...Don't Tell Me (Radio broadcast). NPR. 20 липня 2012. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 23 лютого 2015.
  63. ↑ Sagal, Peter (19 грудня 2013). Comedian Tig Notaro Plays Not My Job. Wait Wait...Don't Tell Me!. NPR. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 23 лютого 2015.
  64. ↑ The Art and Craft of Storytelling. The Moth. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 30 січня 2018.
  65. ↑ No Joke. NPR. 7 грудня 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  66. ↑ Tig Notaro On Going 'Live' About Her Life. NPR. 8 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  67. ↑ Handsome. ART19.com. Процитовано 10 жовтня 2023.
  68. ↑ Don't Ask Tig. dontasktig.org. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  69. ↑ Tig and Cheryl: True Story. ART19.com. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  70. ↑ Professor Blastoff podcast on Earwolf. Earwolf.com. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 30 січня 2018.
  71. ↑ Tig Notaro, episode #23 of Conan O'Brien Needs a Friend on Earwolf. www.earwolf.com (амер.). Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  72. ↑ 2 Dope Queens (10 червня 2017), 2 Dope Queens - Tig Notaro's Skin Regimen, архів оригіналу за 20 грудня 2021, процитовано 24 липня 2018
  73. ↑ 2 Dope Queens (30 листопада 2017), 2 Dope Queens - Tig Notaro Gives the Best Advice ! E.p 45, архів оригіналу за 20 грудня 2021, процитовано 24 липня 2018
  74. ↑ Why the Weinstein scandal gives Tig Notaro hope about Hollywood from The Ezra Klein Show. www.stitcher.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  75. ↑ Movie Crush: Tig Notaro on Mask. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  76. ↑ Jesse David Fox (24 березня 2017). Tig Notaro on Finding Hope in a Story About Taylor Dayne. Vulture.com. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  77. ↑ Episode 2: Tig Notaro on marriage, motherhood and her Mississippi home. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 1 лютого 2018.
  78. ↑ Bonus Episode: Tig Notaro on Season 2 of 'One Mississippi'. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 1 лютого 2018.
  79. ↑ Bullseye with Jesse Thorn: John Hodgman & Tig Notaro. Maximum Fun. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  80. ↑ Bullseye with Jesse Thorn: Tig Notaro, Ed Helms & Nick Frost. Maximum Fun. 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  81. ↑ Jordan, Jesse, Go! Episode 175: The Hare Krishna Gang with Tig Notaro. Maximum Fun. 16 травня 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  82. ↑ Jordan, Jesse, Go! Episode 501: Tempest Flux with Tig Notaro. Maximum Fun. 9 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  83. ↑ Making It #67: Tig Notaro. Nerdist. November 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  84. ↑ You Made It Weird #177: Tig Notaro. Nerdist. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  85. ↑ Podcast: Tig Notaro. Nerdist. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  86. ↑ The JV Club #32: Tig Notaro. Nerdist. 11 жовтня 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  87. ↑ The JV Club #49: Live at SF Sketchfest with Tig Notaro. Nerdist. 14 лютого 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  88. ↑ "The Long Shot (Podcast) - Season 1" by The Long Shot (Podcast) on iTunes. Itunes.apple.com. 19 жовтня 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  89. ↑ WTF Podcast - TIG NOTARO. YouTube. 1 липня 2016. Процитовано 30 січня 2018.[недоступне посилання з 01.02.2022]
  90. ↑ PRX. Beta.prx.org. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  91. ↑ Comedian Tig Notaro: Interview on The Sound of Young America. Maximum Fun. 12 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
  92. ↑ The Sound of Young America: Dec 29 2009: Best Comedy of 2009. 29 грудня 2009. Процитовано 27 травня 2018.
  93. ↑ The Sound of Young America: Oct 8 2008: Tig Notaro & Greg Behrendt at Bumbershoot. 8 жовтня 2008. Процитовано 27 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тіґ Нотаро
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіґ_Нотаро&oldid=43660512