Тимірязєв Климент Аркадійович

Климент Аркадійович Тимірязєв рос. Климент Аркадьевич Тимирязев
К. А. Тимірязєв
Народився	22 травня (3 червня) 1843(1843-06-03) Петербург, Російська імперія
Помер	28 квітня 1920(1920-04-28) (76 років) Москва, Російська РФСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  РСФРР
Національність	росіянин
Діяльність	природознавець, біолог, фізіолог
Галузь	біологія
Відомий завдяки	один з основоположників російської фізіологічної школи
Alma mater	фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Науковий ступінь	доктор наук (1875)
Вчителі	Жан Батіст Буссенго
Знання мов	російська
Заклад	МДУ і МДУ
Членство	Лондонське королівське товариство, Російська академія наук, Вольное экономическое общество, Російське хімічне товариство, Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи, Московське товариство дослідників природиd і Товариство любителів природознавства, антропології та етнографіїd
Титул	член-кореспондент Петербурзької АН (з 1890)
Рід	House of Timiryazevd
Батько	Q112625396?
Мати	Q112625438?
Брати, сестри	Vasily Timiryazevd і Nikolay Arkadievich Timiryazevd
Діти	Arkadi Timiryazevd
Нагороди	Круніанська лекціяd (1903) іноземний член Лондонського королівського товариства (9 листопада 1911)
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Климе́нт Арка́дійович Тиміря́зєв (також Тімірязєв; рос. Тимирязев Климент Аркадьевич; 22 травня (3 червня) 1843(18430603), Петербург, Російська імперія — 28 квітня 1920, Москва, Російська РФСР) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН (1917 рік; член-кореспондент Петербурзької АН з 1890 року).

Життєпис

Климент Аркадійович Тимірязєв народився в Петербурзі у 1843. Початкову освіту здобув удома. В 1866 році закінчив Петербурзький університет як вільний слухач, оскільки 1861 року його виключили з університету за участь у студентських заворушеннях.

У 1868—70 роках Тимірязєв навчався і працював за кордоном у лабораторіях німецьких (К. Гірхофа, Г. Гельмгольца, Р. Бунзена, Ф. Гофмайстера) та французьких (П. Бертло, Ж. Буссенго, К. Бернара) вчених.

Повернувшись до Росії, Тимірязєв захистив дисертацію на тему «Спектральний аналіз хлорофілу», і в 1871 році його було призначено на професорську посаду в Петровську сільськогосподарську академію в Москві.

Протягом 1870—92 років викладав ботаніку в Московській сільськогосподарській академії, з 1875 р. — ординарний професор, з 1877 р. — завідувач першою в Росії кафедрою анатомії і фізіології рослин, одночасно з 1877 р. — професор Московського університету.

У 1911 році залишив Московський університет (на знак протесту проти дій міністра освіти Кассо).

Останні 10 років Тимірязєв займався лише науковою та літературно-публіцистичною діяльністю. Відомо, що він гаряче вітав більшовицький Жовтневий переворот 1917 року, а в рік смерті (1920) навіть був обраний робітниками депутатом московської ради.

Учений помер 28 квітня 1920 року в Москві від тяжкої двобічної крупозної пневмонії.

Наукова діяльність і вшанування Тимірязєва

Наукові погляди

Першу наукову працю 25-річний К. Тимірязєв надрукував якраз перед закордонним відрядженням — «Прилад для дослідження розкладу вуглекислоти» (рос. Прибор для исследования разложения углекислоты, 1868).

Наукові праці Тимірязєва, що вирізняються стрункістю структури, чіткістю і послідовністю викладення фактичного матеріалу, присвячені експериментальній і теоретичній розробці проблеми фотосинтезу. Тимірязєв встановив, що фотосинтез здійснюється відповідно до закону збереження енергії; інтенсивність фотосинтезу тісно пов'язана з інтенсивністю світла. Тимірязєв висловив думку, що хлорофіл не тільки фізично, а й хімічно бере участь у фотосинтезі, передбачивши тим самим розвиток сучасної науки.

К. Тимірязєв за роботою

Дослідження вченим енергетичних закономірностей фотосинтезу мало важливе значення в обґрунтуванні вчення про єдність і зв'язок живої та неживої матерії в процесі колообігу речовин і енергії в природі. К. А. Тимірязєв порушив проблему еволюції фотосинтезу, яка знайшла свій розвиток у сучасній науці.

Тимірязєв розробляв також питання водного режиму та мінерального живлення рослин; у впровадженні досягнень фізіології рослин і агрохімії в сільськогосподарську практику вчений бачив основи раціонального землеробства.

Крім теоретичних досліджень, до заслуг Тимірязєва варто віднести практичні успіхи — він першим запровадив у Російській імперії дослідження з окультуренням рослин у штучних ґрунтах. Саме задля цього у Петровській сільськогосподарській академії було влаштовано першу теплицю, досвід організації якої вчений перейняв, навчаючись у Німеччині.

Тимірязєв був у Росії одним з найпослідовніших прихильників, пропагандистів і теоретиків дарвінізму. Вчений уточнив значення багатьох його важливих понять, захищав вчення Чарлза Дарвіна в публічних лекціях і друкованих працях. Тимірязєв став першим вченим з Російської Імперії, якому доручили прочитати у Великій Британії так звану Круніанську лекцію, яку Лондонське королівське товариство (англ. The President, Council, and Fellows of the Royal Society of London for Improving Natural Knowledge) разом з Королівським медичним коледжем (англ. Royal College of Physicians) щорічно присвячує найзначнішому відкриттю в галузі природознавства згідно з заповітом доктора Вільяма Круна. Тимірязєв прочитав таку лекцію на тему «Про космічну роль рослини» у 1903 році, де зокрема висунув положення стосовно дії світла на рослину — «асиміляція лише при відносно малих напруженнях світла зростає пропорційно кількості його, але потім відстає від нього і досягає максимуму при напрузі, приблизно рівній половині напруги сонячного променя, що падає на лист у нормальному напрямку. Подальше зростання напруги вже не супроводжується посиленням асиміляції світла».

Вибрана бібліографія творів Тимірязєва

Професорський корпус Московського університету, обведено обличчя К. Тимірязєва, 1911

Твори Тимірязєва публікували як окремими виданнями, так і у складі наукових збірників:

• «Публичные лекции и речи», М., 1888
• «Некоторые основные задачи современного естествознания», М., 1895
• «Земледелие и физиология растений» М., 1893
• «Чарлз Дарвин и его учение» випуск 4., М., 1898
• «Жизнь растения», М., 1898
• Сочинения, т.1-10, М., 1937-40
• Вибрані твори, т.1-4., К.-Х., 1949-50 (укр.)
• Наука и демократия., М., 1963

Вшанування Тимірязєва

К. А. Тимірязєву були присуджені звання член-кореспондента Академії наук, почесного члена Санкт-Петербурзького університету, багатьох наукових і громадських товариств і організацій. Почесним професором зробив Тимірязєва також і Харківський університет.

Нині ім'я Тимірязєва носить Російський Державний аграрний університет (колишня сільгоспакадемія). У Москві є вулиця Тимірязєва, район «Тимірязєвка», станція Московського метро імені Тимірязєва (відкрито у 1991 році).

В Україні, утворені від імені вченого, популярними є топоніми Тімірязєве і Тімірязєвка. А вулиці, названі на честь К. А. Тимірязєва, є у Києві, Дніпрі, Львові, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці, Луганську та багатьох інших містах.

У 1931 році на Миколаївському суднобудівному заводі був спущений на воду теплохід «Тимірязєв».

Цікаві факти

• У 1920 році К. А. Тимірязєв один з перших примірників своєї праці «Наука і демократія» вислав В. Леніну.
• Критичні відгуки при загальній зацікавленості генетикою К. А. Тимірязєвим були достатньою підставою для несумлінного використання творчості вченого прибічниками Т. Д. Лисенка у 1930—50-і роки у боротьбі з генетиками.

Джерела, література, посилання

• Манорик А. В. К. А. Тімірязєв — основоположник наукового землеробства. — К., 1962.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — К., 1984. — Т. 11. — Кн. 1. — С. 264—265.
• Сенченкова Е. М. К. А. Тимирязев и учение о фотосинтезе. — М., 1961. (рос.)
• Ложечко А. Б. Климент Тимирязев. — М., 1964. (рос.)
• К. А. Тімірязєв Лекція I. Зовнішня і внутрішня будова рослини // і далі ще 8 лекцій та деякі твори на sinsam.kirsoft.com.ru «Самоорганизация и неравновесные процессы в физике, химии и биологии» (рос.)
• Про діяльність К. А. Тимірязєва у статті П. А. Кошель «Фотосинтез» (рос.)
• Біографія Тимірязєва на www.rulex.ru (рос.)
• Про Тимірязєва на «Рассказы о биологах»^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• К. А. Тимірязєв на «Люди.ру» (рос.)
• Про К. А. Тимірязєва на «Біографія.ру» (рос.)