Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| Удмурт АРСР Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Удмуртская Автономная Советская Соалистическая Республика | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Іжевськ | ||||
| Мови | російська, удмуртська | ||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 28 грудня 1934 | ||||
| - Ліквідовано | 4 листопада 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1970 | 42 100 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1970 | 1 418 000 осіб | ||||
| Густота | 33,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | карбованець | ||||
Удму́ртська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УАРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Удмуртська Соціалістична Радянська Республіка) або Удму́рт АРСР — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 28 грудня 1934 року по 4 листопада 1990 року, суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Столиця республіки — місто Іжевськ.
).jpg)
Удмуртська АРСР утворена постановою ВЦВК 28 грудня 1934 року з Удмуртської автономної області. В 1935 році ВЦВК узаконив входження УАРСР в склад Кіровського краю, однак з прийняттям нової конституції СРСР 1936 року крайовий поділ був ліквідований. В 1937 році 4 райони Кіровської області (Воткінський, Сарапульський, Каракулінський, Кіясовський) були передані в склад УАРСР. 4 листопада 1990 року Верховна Рада УАРСР проголосила суверенітет і нову назву — Удмуртська Республіка.
Після утворення УАССР вищим органом влади в республіці став З'їзд Рад УАССР (1935—1937), вищим законодавчим, виконавчим і контролюючим органом між з'їздами — ЦВК (1935—1938). Перший З'їзд Рад УАССР відбувся 12 січня 1935 року. На ньому були обрані члени і кандидати в члени ЦВК, представники до Ради Національностей ЦВК СРСР, прийнято рішення про підготовку Конституції Удмуртії.
У лютому 1937 року в пресі було опублікован проєкт Конституції УАССР. Конституція Удмуртської АРСР була прийнята 14 березня 1937 року Надзвичайним 2-м з'їздом Рад Удмуртської АРСР.
Вищі органи державної влади республіки — однопалатна Верховна Рада Удмуртської АРСР, що обиралася на 4 роки по нормі 1 депутат від 7500 жителів, та її Президія. Верховна Рада утворювала уряд республіки — Раду Міністрів Удмуртії. Удмуртська АРСР була представлена в Раді Національностей Верховної Ради СРСР 11 депутатами. Місцеві органи державної влади — міські, районні, селищні і сільські Ради депутатів трудящих обиралися населенням на 2 роки. Верховна Рада Удмуртської АРСР обирала терміном на 5 років Верховний суд республіки у складі 2 судових колегій (по кримінальних і по цивільних справах) і Президії Верховного суду. Прокурор Удмуртської АРСР призначався Генеральним прокурором СРСР на 5 років.
У червні 1938 року відбулися вибори до Верховних рад РРФСР і УАССР, а в грудні 1939 року — вибори до місцевих рад. Явка виборців склала понад 99 %. Більшістю голосів було обрано висунуті партійними органами кандидатури.
На 1970 рік загальна кількість населення республіки становило 1418 тисяч осіб, з них:
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |