Угорська академія наук

Угорська академія наук
Основні дані
Засновано	3 листопада 1825
Абревіатура	MTA
Засновник	Іштван Сечені
Країна	Угорщина
Штаб-квартира	main building of the Hungarian Academy of Sciencesd
Тип	академія наук  köztestületd  і національна академія наукd
Дочірня(і) організація(ї)	Institute for Computer Science and Control of the Hungarian Academy of Sciencesd , Biological Research Centred , ATOMKId , MTA Institute of Experimental Medicined , Wigner Research Centre for Physicsd , Alfréd Rényi Institute of Mathematicsd , Centre for Energy Researchd , MTA Research Centre for Economic and Regional Studiesd , MTA Centre for Agricultural Researchd , Chemical Research Center of the Hungarian Academy of Sciencesd , Інститут лінгвістики Угорської академії наук , MTA Centre for Social Sciencesd , MTA Research Centre for Astronomy and Earth Sciencesd , HUN-REN Centre for Ecological Researchd  і MTA Research Centre for The Humanitiesd
Членство	Committee on Space Researchd , Science Europed , International Union of Academiesd , Коаліція з покращення оцінки дослідженьd , All European Academiesd , Міжакадемічне партнерствоd  і Міжнаціональна Наукова Радаd
Вебсторінка	mta.hu
Мапа
Угорська академія наук у Вікісховищі

Головне приміщення Угорської Академії Наук

Угорська академія наук (УАН) (угор. Magyar Tudományos Akadémia, MTA) — головна наукова установа Угорщини. Її засновником був граф Іштван Сечені, який 1825 року передав свій річний дохід на заснування наукового товариства. За його прикладом вчинили інші угорські аристократи. Метою товариства було сприяння розвитку науки, культури та мистецтва угорською мовою. Теперішня назва з'явилася 1845 року. Будівля, в якій тепер перебуває Академія, зведена 1865 року. Одним із пріоритетів мовознавчого відділення Академії є регулювання угорської мови.

Склад

Сьогодні Угорська академія наук складається з таких інститутів:

• Інститут лінгвістики
• Інститут філософії й історії
• Інститут математики
• Інститут сільського господарства
• Інститут медицини
• Інститут технічних наук
• Інститут хімії
• Інститут біології
• Інститут права й економічних наук
• Інститут наук про Землю
• Інститут фізики

Президенти Академії

Йозеф Телекі	(17 листопада 1830 — 15 лютого 1855)
Еміль Дессевффі	(17 квітня 1855 — 10 січня 1886)
Йозеф Еетвеш	(18 березня 18 1886 — 2 лютого 1871)
Меньгерт Лоняй	(17 травня 1871 — 3 листопада 1884)
Аґоштон Трефорт	(28 травня 1885 — 22 серпня 1888)
Лоранд Етвеш	(3 травня 1889 — 5 жовтня 1905)
Альберт Берзевич	(27 листопада 1905 — 22 березня 1936)
Йозеф Габсбург	(22 березня 1936 — жовтня 1944)
Дьюла Корніш	(7 березня 1945 — 29 жовтня 1945)
Дьюла Моор	(29 жовтня 1945 — 24 липня 1946)
Золтан Кодай	(24 липня 1946 — 29 листопада 1949)
Іштван Русняк	(29 листопада 1949 — 5 лютого 1970)
Тібор Ердеї-Груз	(5 лютого 1970 — 16 серпня 1976)
Янош Сентаґотгай	(26 жовтня 1976 — 6 травня 1977)
Янош Сентаґотгай	(6 травня 1977 — 10 травня 1985)
Беренд Т. Іван	(10 травня 1985 — 24 травня 1990)
Домокош Кошарь	(24 травня 1990 — 9 травня 1996)
Ференц Ґлац	(9 травня 1996 — 4 травня 2002)
Сільвестер Візі	(5 травня 2002 — 6 травня 2008.)
Йозеф Палінкаш	(з 6 травня 2008)

Посилання

• Офіційний сайт