Українці Республіки Комі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Українці в Республіці Комі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розселення українців у Республіці Комі за міськими та сільськими поселеннями, переписи 2002 та 2010 рр.

Українці Республіки Комі — одна з етнічних громад на території Республіки Комі, яка сформувалася історично та зробила значний внесок в освоєння й розвиток цього північного суб'єктуРосії. Більшість сучасної української діаспори становлять нащадки політичних репресованих і спецпереселенців, які опинилися на території в 1930—1950-х роках, а також українські фахівці, що переселилися з УРСР під час промислового розвитку регіону в другій половині ХХ століття[1].

За даними перепису населення 2010 року чисельність українців становить 36 082 осіб (4,2%) — це третя найбільша етнічна група Республіки Комі[2]. Пік української присутності припав на 1989 рік, коли в республіці проживало понад 100 тисяч українців[3].

За даними перепису 2020—2021 років 11 041 особа (1,93 % серед тих, хто вказав національну приналежність, та 1,50 % серед усього населення) вказали себе українцями. З них 9 307 осіб (2,27 % / 1,63 %) проживали у міській місцевості, 1 734 особи (1,07 % / 1,04 %) — у сільській[4]. Володіння українською мовою в республіці вказали 6 734 особи (1,14 % серед тих, хто вказав володіння будь-якою мовою, та 0,91 % серед усього населення), з яких 5 683 особи (1,34 % / 0,99 %) проживали у міській місцевості, 1 051 особа (0,64 % / 0,63 %) — у сільській. Про використання української мови в повсякденному житті заявили 2 607 осіб, з яких 2 230 осіб проживали у міській місцевості, 377 осіб — у сільській[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Громадян, висланих в примусовому порядку в період репресивної політики держави з місць постійного проживання у віддалені райони країни (СРСР) в 1930—1950-і рр., називали спецпереселенцями[1].

У Північний край спецпереселенці почали заселятися з 1930 року під час масової колективізації і розкуркулення в центральних і південних районах Радянського Союзу. За даними досліджень, до Північного краю з Української РСР в 1930-31 рр. було відправлено 19 658 сімей, або близько 100 000 осіб[1].

Виділяють кілька етапів формування української діаспори в Республіці Комі[1]:

  • Перша хвиля. 15 липня 1930 року в 16 км від села Грива Сисольського району Комі АРСР з'явилося поселення Воквад. Станом на 8 червня 1933 року в 30 бараках поселення проживало 396 сімей: всього 1712 осіб, з них 799 чоловіків, 913 жінок і 655 дітей. За працездатністю вони розподілилися так: 1 категорія — 906 людей, 2 категорія — 357 людей, 3 категорія — 449 людей. Керував поселенням комендант. Поселенці працювали на лісозаготівлі. Тут були росіяни, українці, німці, башкири, татари та інші. У 1930 році в Комі АРСР прибуло 354 перших українців-«спецпереселенців». У період 1930-1936 рр. їх кількість щороку зростала.
  • Друга хвиля. Наступна хвиля заселення українцями Комі пов'язана з депортаціями «соціально чужих елементів» із Західної України в 1940—41 рр.
  • Третя хвиля. Наприкінці Другої світової війни і в період до 1953 року в Комі АРСР з'явилася нова велика група репресованих українських громадян — це жителі південних і західних областей Української РСР, члени сімей учасників ОУН і УПА. Репресовані прибували з Житомирської, Одеської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Київської областей. На 01 січня 1947 року в Комі АРСР налічувалася 5531 особа — член сімей учасників ОУН і УПА. 1949 року українці становили 9,5% від загального числа переселенців, більше було тільки німців і росіян. До кінця 1954 року тільки в Інтінському таборі українці становили 24% всіх ув'язнених.
  • Четверта хвиля. У 1956-1958 рр. українці їхали на Північ так званим оргнабором для роботи на шахтах Воркути і Інти. Частка українців у північній промисловій частині Комі становила 41,3%.
  • П'ята хвиля. У наступні роки українці та їхні сім'ї їхали на Північ через роботи. Передбачалося, що на Півночі можна більше заробити більше. Фахівці — випускники вузів і технікумів — прямували на Крайню Північ за держрозподілом.
  • Шоста хвиля. У 2014 році до Республіки Комі почали прибувати організовані групи так званих «вимушених біженців» зі сходу України. Переселення пов'язано з початком бойових дій в Донецькій і Луганській областях між членами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» і Збройними силами України. Багато хто з прибулих у республіку приїхали до своїх родичів, які проживають тут на постійній основі як українці Росії.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності українців Республіки Комі згідно з даними переписів населення:

1926 р.[6],

людей

% 1939 р.[7],

людей

% 1959 р.[8],

людей

% 1989 р.[9],

людей

% 2002 р.[10],

людей

% 2010 р.[2][11],

людей

% 2021 р.[4],

людей

%
усього 207 314 100,00 % 318 996 100,00 % 806 199 100,00 % 1 250 847 100,00 % 1 018 674 100,00 % 901 189 100,00 % 737 853 100,00 %
українці 34 0,02 % 6 010 1,88 % 80 132 9,94 % 104 170 8,33 % 62 115 6,13 % 36 082 4,22 % 11 041 1,50 %

Українські організації в Республіці Комі

[ред. | ред. код]

Громадські інтереси української громади представляє громадська організація національно-культурна автономія (НКА) «Україна»[12].

25 жовтня 1991 року на зборах українців міста Сиктивкар було засновано організацію Товариство національної культури "Україна" в Комі РСР. 1997 року організація перейменовано в національно-культурну автономію українців (НКА) «Україна» в Республіці Комі. Засновниками НКА стали Іван Олійник, Ольга Шевчук, Ніна Питова. Головами громади були: Марія Ковальчук (1989-1995), Ольга Шевчук (1995-2005), Михайло Бедрековський (2005-2006), Василь Гапонеко (2005-2007), Костянтин Заболотний (2007-2008), Микола Доломина (2008-2011); з 2011 року чинним головою став Олександр Павленко[12].

У республіці 8 міст і 13 районних муніципальних округів — і всюди проживають українці. У всіх містах і 10 районах діють місцеві громади відповідно до Статуту НКА «Україна». Основні цілі діяльності — збереження народних традицій, культури, української творчості[12].

У 2016 році Національно-культурна автономія українців в Комі відзначила 25-річний ювілей у Домі дружби народів. Під час святкового заходу була проведена концертна програма за участю творчих колективів. Хор «Україна», який виступив практично в повному складі, виконав кілька пісень. Привітали українців і представники інших автономій Комі. Козаки заспівали пісні українською мовою, білоруси читали вірші і співали, молодіжний колектив німецької автономії виступив з танцем[13].

Окрім концертної програми, відбулася презентація книги Наталії Дубської «Українці в Республіці Комі», приурочена до 25-річчя створення громадської організації. У книзі розповідається про українців, які волею долі опинилися на території Комі. Серед них були і Герої СРСР, соцпраці, вчені, письменники, політики, а також прості трудівники, які працювали на благо республіки. Н. Дубська розповіла, що матеріал для своєї книги вона збирала, працюючи в архівах і в Комі регіональному фонді щодо увічнення пам'яті жертв репресій «Покаяння». У майбутньому автор планує видати книги про кожне з відділень національно-культурної автономії українців в Комі[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Украинцы в Республике Коми — Спецпереселенцы. ukrainakomi.ru. Процитовано 26 березня 2017.(рос.)
  2. ↑ а б Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. demoscope.ru. Процитовано 26 березня 2017.(рос.)
  4. ↑ а б Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 1. Национальный состав населения. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  5. ↑ Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 4. Владение языками и использование языков населением. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  6. ↑ Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми (Зырянская) АО
  7. ↑ Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  8. ↑ Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  9. ↑ Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года [Архівовано 2011-04-20 у Wayback Machine.]: Население по национальности и владению русским языком по субъектам РФ [Архівовано 2006-11-04 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Официальные итоги с расширенными перечнями по национальному составу населения и по регионам. [Архівовано 2021-12-09 у Wayback Machine.]: см. [Архівовано 2012-10-18 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в Краткая справка об украинцах Республики Коми. ukrainakomi.ru. Процитовано 26 березня 2017.
  13. ↑ а б Комиинформ | 25-летний юбилей отметила национально-культурная автономия украинцев Коми. komiinform.ru. Процитовано 31 березня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українці_Республіки_Комі