Оскеменська ГЕС
| Оскеменська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 49°53′59″ пн. ш. 82°43′06″ сх. д. / 49.8997° пн. ш. 82.7183° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Адмінодиниця | Східноказахстанська область Оскемен |
| Стан | діюча |
| Річка | Іртиш |
| Каскад | Іртишський |
| Початок будівництва | 1939 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1952/1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 339,4 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1,52 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Розрахований напір | 39,8 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 4хРО-123-ВМ-545 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4хСВ 1160/180-72 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х82,8, 1х91 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна водоскидна |
| Довжина греблі | 92 м |
| Шлюз | є |
| Власник | AES Corporation |
| Сайт | ukges.kz |
  Оскеменська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Оскеменська ГЕС у Вікісховищі | |
Оскеменська гідроелектростанція — ГЕС на річці Іртиш, у м. Оскемен, Казахстан. Входить до Іртишського каскаду ГЕС.
ГЕС побудована за греблевим типом. Склад споруд ГЕС:
- бетонна водозливна гребля з довжиною по гребеню 92 м, що має чотири водозливних отвори;
- глуха бетонна гребля завдовжки 300 м;
- пригреблева будівля ГЕС завдовжки 129 м;
- однокамерний судноплавний шлюз.
Потужність ГЕС — 339,4 МВт, середньорічне вироблення — 1,52 млрд кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено чотири гідроагрегати з радіально-осьовими турбінами РО-123-ВМ-545, що працюють при розрахунковому напорі 39,8 м, і генераторами СВ 1160/180-72 (три — потужністю по 82,8 МВт, один — потужністю 91 МВт). Виробник турбін — Ленінградський металевий завод, генераторів — заводи «Електросила» (перші три генератора) і «Елсиб» (четвертий генератор)[1]. У зв'язку з неповним видаленням будівельної перемички рівень нижнього б'єфу виявився вище проектного приблизно на 1,5 м, у зв'язку з чим наявна потужність станції становить 315 МВт[2]. Гребля ГЕС утворює Усть-Каменогорське водосховище добового регулювання об'ємом 0,65 млрд м³.
ГЕС спроектована інститутом «Ленгідропроєкт».
Будівництво ГЕС почалося в 1939, але незабаром було припинено у зв'язку з початком німецько-радянської війни. На будівництві був уперше застосований запропонований М. В. Інюшиним метод перекриття річки за допомогою плавучого моста оригінальної конструкції, який надалі знайшов широке застосування в радянському гідробудівництві[3] З 1948 будівництво було відновлено. Перший гідроагрегат був пущений в грудні 1952, другий — у червні 1953 р., третій — у грудні 1953. Після пуску третього гідроагрегату, будівництво ГЕС було на деякий час призупинено у зв'язку з відсутністю споживачів електроенергії. Останній, четвертий гідроагрегат був пущений тільки в листопаді 1959.
У 1980-х роках була здійснена модернізація енергетичного обладнання, в 1985 було вироблено 1400 млн кВт•год собівартістю 0,18—0,22 копійки за 1 кВт•год — один з найкращих показників в Радянському Союзі[4].
З 1997 ГЕС перебуває в концесії компанії AES строком на 20 років. У 1997—2007 роках проведено ряд ремонтних робіт, спрямованих на підтримку станції в робочому стані й технічне переозброєння ГЕС.
У квітні 2013 завершено інвестиційний проект, який передбачав реконструкцію гідроагрегату із заміною генератора, заміною електромашинної системи збудження на тиристорну, монтажем системи автоматичного управління блоком. Також у рамках проекту здійснено капітальний ремонт гідротурбінного обладнання на гідроагрегаті № 1[5].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ТОО "АЭС Усть-Каменогорская — Бизнесы AES в Казахстане — Группа компаний AES в Казахстане. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- ↑ Казахская ССР / Гл. ред. Р. Н. Нургалиев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1988. — Т. 2. — С. 218. — 608 с. — 31 300 екз. — ISBN 5-89800-002-Х.
- ↑ Казахская ССР / Гл. ред. Р. Н. Нургалиев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1988. — Т. 2. — С. 538-539. — 608 с. — 31 300 екз. — ISBN 5-89800-002-Х.
- ↑ На Усть-Каменогорской ГЭС началась эксплуатация гидроагрегата, в составе которого — новый гидрогенератор производства НПО «ЭЛСИБ» ОАО. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- Сайт Усть-Каменогорської ГЕС(рос.)
- Усть-Каменогорська ГЕС на сайті інституту «Ленгідропроект»[недоступне посилання з травня 2019](рос.)
- Історія будівництва і експлуатації Усть-Каменогорської ГЕС(рос.)