Перейти до вмісту

Усівка (Лубенський район)

Координати: 50°19′51″ пн. ш. 32°31′43″ сх. д. / 50.33083° пн. ш. 32.52861° сх. д. / 50.33083; 32.52861
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Усівка (Пирятинський район))
село Усівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090420056637
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1658
Населення 267
Площа 2,301 км²
Густота населення 116,04 осіб/км²
Поштовий індекс 37030
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°19′51″ пн. ш. 32°31′43″ сх. д. / 50.33083° пн. ш. 32.52861° сх. д. / 50.33083; 32.52861
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Водойми р. Удай
Місцева влада
Адреса ради 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
Усівка. Карта розташування: Україна
Усівка
Усівка
Усівка. Карта розташування: Полтавська область
Усівка
Усівка
Мапа
Мапа

У́сівкасело в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 267 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Каплинцівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Усівка знаходиться на лівому березі річки Удай, вище по течії на відстані 3,5 км розташоване село Антонівка (Прилуцький район), нижче по течії на відстані 1,5 км розташоване село Каплинці, на протилежному березі — села Леляки та Кейбалівка. Місцевість навколо села сильно заболочена.

Історія

[ред. | ред. код]

За переказом назва села походить від прізвища першого поселенця козака Уса, який поселився на острівеці-городищі, розташованого в давнину на річці Кушнарівці. Такі острівці в Київській Русі мали назву Вісь. Його таємницю зможуть прояснити вчені-археологи.

Село 27 дворів належало до Пирятинської сотні Лубенського полку, заснованого в 1648 р., приєднаного до Миргородського полку в 1649 р. і відновленого гетьманом І.Виговським в 1658 році, а з 1740 року в складі Першої Пирятинської сотні.[1] [2] За переписом 1764р. уже значиться 185 хат: 72 виборних козаків, 48 підпомічників, 65 панських посполитих та козацьких підсусідків. Село також згадане у податкових реєстрах 1750 – 1756 рр. [Адміністративно-територіальний устрій лівобережної України 50-х рр. 18 ст. – К.: 1990 р., с. 34].З ліквідацією полкового устрою Усівка належала до Харківецької волості Пирятинського повіту, пізніше – до Пирятинського району.

Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Діяли комнезам і лікнеп. Комсомольську організацію утворено 1923 р., партійну – 1925 р. Побудовано школу, відкрито сільський клуб.

Під час Голодомору загинуло 135 сільчан. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору.

У період німецько – фашистської окупації села (18.09.1941 – 18.09.1943 рр.) гітлерівці розстріляли 23 сільчан, в тому числі керівника підпільного осередку Миколу Нестерця. Понад 100 сільських жителів не повернулося з фронту. В центрі села – братська могила полеглих воїнів і загиблих при обороні села. Встановлено меморіальні плити з іменами воїнів – земляків, полеглих на фронтах війни.

З 1943 р. колгоспи "Комсомолець" і "3-я п'ятирічка" очолювали І.О.Козін, Г.П.Святогор, І.С.Бусло, І.Т.Юрченко, А.Т.Тищенко та Є.О.Михайловський і Павло Нестерець. Після укрупнення 1958 року Усівського колгоспу з Каплинцівським колективним господарством утворився колгосп "40 – річчя Жовтня", а нині усівчани інвестори-пайовики ПАТ "Каплинцівське".

Нині діє бібліотека, сільський клуб, фельдшерсько – акушерський пункт, крамниця. Прокладено дорогу з твердим покриттям. Село газифіковано. Усівка має автобусне сполучення з райцентром. В 2002 році заснована сільська організація Української соціал-демократичної партії. В 2005 році первинний осередок Української Народної Партії і первинна партійна організація Республіканської партії України, а в 2006 році сільська організація Народного Союзу "Наша Україна”. В с. Усівка житель м. Пирятина Криворот І.А в 2011 році створив аграрно-промислову компанію ТОВ "КАПЛИНЦІВСЬКЕ".[3]

Родини, жінкам яких присвоєно почесне звання "Мати – героїня": Нестерець Віра Степанівна, Нестерець Оксана Павлівна, Чорноус Ольга Миколаївна, Чорноус Олена Михайлівна. [4]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 344 особи, з яких 141 чоловік та 203 жінки.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 98,50 %
російська 1,12 %
вірменська 0,37 %

Особистості

[ред. | ред. код]


Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
  2. Пирятинська|1-ша сотня
  3. ТОВ"КАПЛИНЦІВСЬКЕ"[недоступне посилання]
  4. ІСТОРІЯ СІЛ КАПЛИЦІ І УСІВКА[недоступне посилання]
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]