Букова папороть лісова
| Букова папороть лісова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Болотянопапоротеві (Thelypteridaceae) |
| Рід: | Букова папороть (Phegopteris) |
| Вид: | Букова папороть лісова (P. connectilis)
|
| Біноміальна назва | |
| Phegopteris connectilis | |
| Синоніми | |
|
Polypodium connectile Michx. | |
Букова папороть лісова[1], фегоптерис з'єднуючий[2], фегоптерис зв'язаний[3] (Phegopteris connectilis (Michx.) Watt) — багаторічна трав'яниста рослина родини теліптерисові (Thelypteridaceae) з довгим, тонким і повзучим кореневищем. Має яскраво-зелене молоде, пізніше матово-зелене листя.
лат. conecto — «закріпити разом», у можливому посиланні на найнижчу пару роз'єднаних листових фрагментів[4], лат. -ilis — суфікс, який додається до дієслівної основи, щоб утворити прикметник і вказує на те, що можна зробити, напр., лат. faciō — «робити», лат. facilis — «здійсненний». В англійській мові йому відповідає суфікс -ile[5].
Підземні стебла довгі повзучі, 1–2 (-3) мм діаметром. Листя мономорфне до 50 см, пластина овально-трикутної форми сильно загострено периста, трохи опушена біля країв, блідо-зеленого кольору. Черешок солом'яного кольору, (8-) 15–36 см × 1–3 мм, біля основи з коричневими лусками. Спори маленькі і круглі, розташовані уздовж краю листка. Хромосом: 2n = 90. Вегетативне розмноження здійснюється кореневищем.
Кавказ: Грузія. Азія: Японія; Корея; Тайвань; Туреччина; Російська Федерація. Європа: Естонія; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Ліхтенштейн; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція. Північна Америка: Канада; США; Гренландія. Трапляється в більшості холодних і помірних областей північної півкулі, особливо в горах. Населяє вологі ліси, тінисті кам'янисті місця й береги, росте на кислих ґрунтах.
- ↑ Phegopteris connectilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Коцун, Л. О., Войтюк, В. П., Корх, Ю. О., Савчук, М. Й., Безсмертна, О. О., Шукалович, О. В., & Кузьмішина, С. В. Структурний аналіз судинних спорових рослин національного природного парку “Прип'ять − Стохід” // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. — 2010. — № 12. — С. 105–111.
- ↑ Вебсайт Ботанічного саду Міссурі. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ B. L. Ullman, Norman E. Henry. Elementary Latin. — Simon Publications LLC, 2000. — С. 240. — ISBN 0966573498.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] (ісл.)
- Euro+Med PlantBase (англ.)
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |