Фердинанд Марія (курфюрст Баварії)

Фердинанд Марія
Народився	31 жовтня 1636(16361031) Мюнхен
Помер	26 травня 1679 Обершляйсгайм, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія
Поховання	Театінеркірхеd
Країна	Баварське курфюрство
Національність	німець
Діяльність	політик, Imperial vicar
Знання мов	німецька
Титул	курфюрст Баварії
Посада	prince-elector of Bavariad
Термін	1651—1679 роки
Попередник	Максиміліан I
Наступник	Максиміліан II
Конфесія	католицтво
Рід	Віттельсбахи
Батько	Максиміліан I
Мати	Марія Анна Австрійська
Брати, сестри	Maximilian Philipp Hieronymus, Duke of Bavaria-Leuchtenbergd
У шлюбі з	Генрієтта Аделаїда Савойська
Діти	4 сина і 3 доньки
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд Марія Миролюбний (нім. Ferdinand Maria der Friedliebende; 31 жовтня 1636 — 26 травня 1679) — 2-й курфюрст Баварії у 1651—1679 роках.

Життєпис

Регентство

Походив з династії Віттельсбахів. Старший син Максиміліана I, курфюрста Баварії, і Марії Анни Габсбург (доньки імператора Фердинанда II). Народився в Палаці Шляйсґайм в Мюнхені. Навчався під опікою єзуїтів.

У 1651 році після смерті свого батька успадкував Баварію та титул курфюрства. Але протягом 1651—1654 років реальна влада належала регентам-матері Марії Анні і дядьку — герцогу Альбрехту Лейхтенберзькому.

Правління

Фердинанда Марію офіційно короновано на герцога і курфюрста 31 жовтня 1654 року. Його абсолютистський стиль правління багато в чому визначив підхід інших німецьких монархів того часу до керівництва державними справами.

Його глибока відданість католицькій церкві визначила зовнішньополітичний союз з Францією, а втім Фердинанд Марія побоювався вступати у відкриту конфронтацію з Габсбургами і саме цим пояснювалося його рішення не висувати свою кандидатуру на виборах імператора Священної Римської імперії в 1657 році після смерті Фердинанда III, незважаючи на відповідне звернення Жюля Мазаріні, першого міністра Франції (1655 року). 1658 році підтримав обрання Леопольда Габсбурга імператором. Натомість Фердинанд Марія дістав підтримку імператора в боротьбі за імперське вікарство з Карлом Людвігом, курфюрстом Пфальцу.

Фердинанд Марія відрізнявся досить помітною на ті часи ощадливістю й істотно поліпшив фінансове становище Баварії. Водночас сприяв відновленню сільського господарства та промисловості після спустошень Тридцятирічної війни. У цьому намагався наслідувати меркантелістську політику французького міністра Кольбера.

У 1662—1664 роках Фердинанд Марія підтримав Габсбургів у їхньому конфлікті з Османською імперією, спрямувавши невеличкий допоміжний загін. У 1670 році уклав союз з Францією на десять років. Фердинанд Марія зобов'язувався підтримувати Бурбонів у претензіях на іспанську спадщину. Натомість Франція повинна була сплатити 180 000 талерів одноразово і зобов'язалася заплатити 400 000 талерів на рік, якщо б Баварія брала участь у війні. На ці гроші курфюрст модернізував баварську армію за французьким зразком.

Під час Франко-голландської війни 1672—1678 років Баварія трималася офіційного нейтралітету. Водночас курфюрст розпочав перемовини з Республікою Об'єднаних Провінцій (Нідерландами) щодо влаштування баварської колонії неподалік від Нового Амстердама (сучасний Нью-Йорк), втім швидко відмовився від цього наміру. Влаштував шлюб старшої доньки з сином французького короля Людовика XIV — Людовиком Великим дофіном, який відбувся в 1680 році,вже після своєї смерті.

Впровадив перший баварський адміністративний кодекс для місцевих органів влади. 1669 року після довгої перерви з 1612 року зібрався баварський сейм, що не відрізнявся багатолюдністю. Він став останнім. З цього часу усі права сейму перейшли до постійної станової комісії, що мала назву станової управи (Landschafts Verordnung), спочатку обиралася тільки на 9 років.

1674 року велика пожежа знищила значну частину резиденції курфюрства в Мюнхені. Згодом приділяв увагу відновленню палаців і міста. Помер 1679 року в палаці Шлайсгайм (стара будівля) неподалік від Мюнхена й похований у крипті Театінеркірхе. Йому спадкував старший син Максиміліан-Емануїл.

Меценат

Фердинанд Марія залишив помітний слід у галузі баварської культури і мистецтва як покровитель італійського бароко, чому сприяло одруження Фердинанда Марії на принцесі Савойського дому. З Італії прибули музики, художники та скульптори. У 1657 році було зведено Опернхаус, що став першим у Німеччині. У 1663 році в Мюнхені розпочалося будівництво Театінеркірхе на знак вдячності за народження спадкоємця престолу майбутнього Максиміліана II.

У 1664 році за наказом курфюрста почалося будівництво палацу Німфенбург у західній частині Мюнхена. За Фердинанда Марії набуло європейської популярності Штарнберзьке озеро як місце проведення численних свят за участю венеціанських гондол.На березі озера побудував замок Берг.

Родина

Дружина Генрієтта Аделаїда Савойська, донька Віктора-Амадея I, герцога Савойї та Крістіни Французької

Діти:

• Максиміліан-Емануїл (1662—1726), курфюрст Баварії у 1679—1726 роках
• Людвіг-Амадей-Віктор (1665)
• Каетан-Марія-Франц (1670)
• Йозеф-Клеменс-Каетан (1671—1723), архієпископ-курфюрст Кельнський
• Марія-Анна-Христина-Вікторія (1660—1690), дружина Людовика Бурбона, дофіна Франції
• Луїза-Маргарита-Антонія (1663—1665)
• Віоланта-Беатриса (1673—1731), дружина принца Фердинандо де Медічі
• син (1666)

Генеалогія

Фердинанд I

Анна I

Анна Габсбург

Альбрехт V

Крістіна Данська

Франциск I

Карл II

Марія Анна Баварська

Вільгельм V

Рената Лотаринзька

Фердинанд II Габсбург

Марія Анна Баварська

Марія Анна Австрійська

Максиміліан I

Фердинанд Марія

Джерела

• Harro Georg Raster: Der kurbayerische Hofrat unter Kurfürst Ferdinand Maria 1651—1679. Funktion, Ausbau, Personal und Umfeld. München 1994.
• Annette Bangert: Elector Ferdinand Maria of Bavaria. Bavarian imperial politics during the interregnum 1657–58. München 2008, ISBN 978-3-8316-0772-3.