Перейти до вмісту

Фещук Максим Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фещук Максим)
Ф
Максим Фещук
Максим Фещук
Максим Фещук
Особисті дані
Повне ім'я Максим Ігорович Фещук
Народження 25 листопада 1985(1985-11-25) (39 років)
  Броди, УРСР
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2008 Україна «Карпати» (Львів)[1] 122 (32)
2002–2004 → Україна «Галичина-Карпати» 29 (4)
2003–2004 → Україна «Карпати-2» 30 (7)
2009–2013 Україна «Таврія» 106 (19)
2014–2015 Україна «Говерла» 33 (5)
2015 Казахстан «Шахтар» (Караганда) 11 (3)
2016 Молдова «Дачія» 24 (12)
2017 Казахстан «Тараз» 29 (4)
2018 Україна «Арсенал» (Київ) 15 (2)
2019 Білорусь «Вітебськ» 11 (1)
2020 Україна «Колос» Бучач  ? (?)
2020 Україна «Демня-Фенікс» Підмонастир  ? (?)
2021- Україна «Фенікс» Підмонастир  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Україна Україна (U-20) 4 (1)
2005–2006 Україна Україна (U-21) 17 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2023– Україна «Січ» Добряни

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 червня 2020.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фещук.

Макси́м І́горович Фещу́к (25 листопада 1985, Броди, Львівська область) — український футболіст, нападник, виступає за клуб «Фенікс» Підмонастир. Тренер футбольного клубу «Січ» Добряни. Віцечемпіон Європи 2006 року серед молодіжних команд, володар кубка України 2009 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився та виріс у місті Броди. Саме у Бродах розпочав опановувати ази футболу у місцевій ДЮСШ. Був постійним учасником турніру «Шкіряний м'яч». Згодом вступив до Львівського училища фізичної культури, де навчався під керівництвом Олега Родіна. Пройшов шлях від команди «Карпати-3» до головної команди Львова.

Першим тренером «Карпат», який почав ставити 18-річного хлопця в основі команди, був Мирон Маркевич[2]. У Вищій лізі дебютував 14 березня 2004 року в грі проти київського «Арсенала» (0:0), вийшовши на останні 15 хвилин гри. Всього провів за «левів» 122 матчі в чемпіонаті, в яких забив 32 голи.

У січні 2009 року перейшов у «Таврію», підписавши трирічний контракт[3]. За п'ять років Фещук провів 106 матчів за «Таврію» в чемпіонатах країни (забив 17 голів), 9 поєдинків у Кубках України (відзначився 3 точними ударами, у тому числі одним м'ячем у харківському фіналі з донецьким «Металургом», і завоював з сімферопольським колективом трофей в 2010 році), по одній зустрічі в Суперкубку України (1 гол) та Лізі Європи.

31 грудня 2013 в Максима закінчився контракт з «Таврією», і гравець отримав статус вільного агента[4] і вже з наступного дня став виступати за новий клуб — «Говерлу»[5]. За півтора року зіграв за ужгородців 33 матчів в чемпіонаті (5 голів) та 2 в національному кубку. Після проблем із невиплатою заробітної платні в «Говерлі» Фещук покинув клуб[6].

У липні 2015 року підписав контракт з карагандинським «Шахтарем»[7], який покинув по завершенні сезону, отримавши статус вільного агента[8]. У зимове міжсезоння Фещук підтримував форму в аматорському «Русі» з Винників, а також деякий час перебував у тренувальному таборі дніпродзержинської «Сталі»[9].

1 березня 2016 року став гравцем «Дачії»[10], але вже взимку 2016/17 залишив кишинівську команду[11]. У 2018 році він повернувся в Україну і допоміг київському «Арсеналу» вийти до Прем'єр-ліги.

У січні 2019 року він перейшов на перегляд у білоруському клубі «Вітебськ» і в лютому підписав з ними контракт[12]. Він виступав за команду до липня, забивши один гол в 11 матчах чемпіонати (лише три поєдинки були проведені повністю), коли тренерський штаб вирішив відмовитись від послуг гравця. Однак Фещук відмовився розірвати контракт, таким чином технічно залишився гравцем «Вітебська» до кінця сезону[13].

На початку 2020 року футболіст покинув білоруську команду і повернувся в Україну, де підтримував форму, виступаючи за аматорський «Фенікс-Стефано» (Підмонастир, Львівська область), а у липні був включений до заявки бучацького «Колоса»[14]. За цей клуб дебютував 5 липня, в матчі чемпіонату Тернопільської області проти «Медоборів» (Зелене), в якому забив гол з пенальті, але команда програла 1:2[15].

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

2005 року у складі збірної України до 20 років був учасником молодіжного чемпіонату світу.

Протягом 2005–2006 років виступав за молодіжну збірну України до 21 року, в якій провів 18 матчів, забив 6 голів. У 2006 році в складі «молодіжки» став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи 2006 року.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Восени 2023 року очолив аматорський футбольний клуб «Січ» Добряни в рамках проєкту «Брутального Футболу» «Нефутболіст: Перезавантаження».[16]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні:

«Карпати»
«Таврія»
«Дачія»

Збірна:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Без урахування матчу 18.03.2006 «Карпати» — «Спартак» С, результат якого був анульований, у якому Фещук забив один гол.
  2. ↑ Сергей Куницын: «Маркевич взял Фещука на карандаш» (рос.)
  3. ↑ Максим Фещук и Саша Джуричич подписали контракты с «Таврией» (рос.)
  4. ↑ У Максима Фещука закончился контракт с «Таврией» [Архівовано 2014-01-02 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Источник: Максим Фещук перешёл в «Говерлу» — «UA-Футбол» (рос.)
  6. ↑ Фещук: «Понимаете, уже четырнадцатый месяц задолженности пошёл!». football.ua. Процитовано 8 вересня 2016. (рос.)
  7. ↑ Фещук перебрався в Караганду (рос.)
  8. ↑ «Фещук і Федорів тренуються з „Рухом“, але шукають собі клуби», — Роман Гданський
  9. ↑ Фещук: «Впереди очень интересное полугодие в составе Дачии» (рос.)
  10. ↑ Maxim Feşiuk a semnat cu «Dacia» [Архівовано 05-03-2016 у Wayback Machine.] (рум.)
  11. ↑ Фещук покинув «Дачію»
  12. ↑ Украинский нападающий и российский защитник стали игроками «Витебска»
  13. ↑ «Витебск» неудачно подписал возрастного украинца, а теперь не может от него избавиться — дело в деньгах
  14. ↑ Максим Фещук став гравцем «Колоса» (Бучач)
  15. ↑ Результати матчів вищої ліги. 4 тур. 5 липня. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020. [Архівовано 2020-07-06 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Січ vs Штурм: представлення тренерського штабу, багато голів, злива травм | Епізод 7 - Брутальний Футбол

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фещук Максим Ігорович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фещук_Максим_Ігорович&oldid=43916465