Франциск II (герцог Лотарингії)
| Франциск II фр. François II de Lorraine | |||
.jpg) | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1624 — 1632 | |||
| Попередник: | Генріх II | ||
| Наступник: | Карл IV | ||
| |||
| 1624 — 1632 | |||
| Попередник: | Генріх II | ||
| Наступник: | Карл IV | ||
| |||
| 1624 — 1632 | |||
| Попередник: | Генріх II | ||
| Наступник: | Карл IV | ||
| |||
| 1624 — 1632 | |||
| Попередник: | Генріх II | ||
| Наступник: | Карл IV | ||
| |||
| 1624 — 1632 | |||
| Попередник: | Генріх II | ||
| Наступник: | Карл IV | ||
| Народження: |
27 лютого 1572[1] Нансі, Лотаринзьке герцогство[1] | ||
| Смерть: |
14 жовтня 1632[1][2][3] (60 років) Бадонвіль[1] | ||
| Країна: |
 Франція | ||
| Релігія: | Християнство (Католицтво) | ||
| Рід: | Лотаринзький дім[1] | ||
| Батько: | Карл III (герцог Лотарингії)[4] | ||
| Мати: | Клод Валуа[1] | ||
| Шлюб: | Крістіна Сальмська[1] | ||
| Діти: | Карл IV (герцог Лотарингії)[4], Ніколя II Франциск[4], Маргарита Лотаринзькаd[4], Henrietta of Lorrained[4], Henri de Lorrained[2] і Christine de Lorrained[2] | ||
Франци́ск (Франц) II (фр. François II de Lorraine; нім. Franz II.; 27 лютого 1572 — 14 жовтня 1632) — герцог Лотарингії і Бара з 25 листопада до 1 грудня 1625 року.
Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Третій син Карла III, герцога Лотарингії і Бара, та Клод Валуа. Народився 1572 року в Нансі. Невдовзі отримав графство Водемон.
У 1594 році призначається повноважним представником батька в герцогстві Лотаринзькому на час відсутності батька. У тому ж році став намісником Генріха IV, короля Франції в Тулі і Вердені. Намагався одружитися з Марією Медічі, проте марно. 1597 року пошлюбив представницю знатного роду фон Зальм.
У 1606 році виконував дипломатичне доручення батька в Англії. Після смерті Карла III в 1608 році владу в Лотарингії й Барі успадкував Генріх II — старший брат Франциска. Останній зберігав вірність та гарні стосунки з братом, доки той не забажав передати трон своїй доньці Ніколь. В результаті Франциск де Водемон залишив Лотарингію, перебравшись до графства Зальм. Невдовзі перейшов на службу до імператорської армії. Брав участь у першому етапі Тридцятирічної війни. Зрештою було домовлено про шлюб сина Франциска — Карла з Ніколь, що відбувся 1621 року. Натомість донька Франциска вийшла заміж за Людовика де Гіза, фаворита Генріха II.
В 1624 році після смерті Генріха II було оголошено його заповіт, за яким Ніколь повинна була стати правлячою герцогинею, а її чоловік Карл герцогом-консортом. Франциск, бажаючи передати трон синові, висунув свої претензії на Лотарингію. Для розгляду справи 1625 року зібралися Штати Лотарингії, які визнали Франциска герцогом Лотаринзьким і Барським. Отримавши трон, він оплатив свої борги з державної скарбниці герцогства і через 5 днів зрікся на користь сина.
Сам залишився графом де Водемон і Зальм, присвятивши їм увесь час. В 1627 році помирає його дружина. Помер 1632 року у своєму замку Баденвайлер.
Дружина — Христина, донька графа Пауля цу Зальм-Баденвайлер.
Діти:
- Генріх (1602—1611) — маркіз д'Аттоншатель
- Карл (1604—1675) — герцог Лотарингії
- Генрієтта (1605—1660), дружина: 1) Людовика де Гіза, барона д'Ансервіля, принца Ліксгайм; 2) Карло Гуаско де Саллеріо; 3) Джузеппе Франческо Грімальді
- Ніколя Франсуа (1609—1670) — герцог Лотарингії
- Маргарита (1615—1672) — дружина принца Гастона Орлеанського, сина Генріха IV
- Христина (1621—1622)
- Alexandre Martin, Le Pays Barrois, Géographie et Histoire, les Éditions du Bastion 1984
- Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02113-9)