Фізіолог (трактат)

Фізіолог
Жанр	Бестіарій
Форма	проза
Мова	середньовічна латина
Цей твір у Вікісховищі

«Фізіо́лог» (грец. Φυσιολόγος; лат. Physiologus) — християнський дидактичний трактат. Написаний грецькою мовою в Александрії. Час укладання і автор невідомі. Традиційно датується ІІ ст., проте ряд дослідників вважають, що трактат був написаний наприкінці ІІІ — початку IV ст. Містить опис тварин, птахів, фантастичних істот, а також каменів і рослин. Описи супроводжуються короткими алегоричними розповідями повчального характеру. Зберігся у списках-копіях, деякі з яких багато ілюстровані мініатюрами. Близько 400 року перекладений латиною, а згодом — іншими мовами, в тому числі староукраїнською. Був дуже популярним у Європі. Став основою середньовічних бестіаріїв, через що називається «бестіарієм бестіаріїв». Справив великий вплив на формування тваринної символіки у європейській літературі та образотворчому мистецтві. Тлумачення гербових фігур у геральдиці походить із цього трактату.

Зміст

• I. Лев
• II. Антилопа
• III. Піробольський камінь
• IV. Риба-меч
• V. Пісочник
• VI. Пелікан
• VII. Сова
• VIII. Орел
• IX. Фенікс
• X. Одуд
• XI. Віслюк
• XII. Гадюка
• XIII. Змій
• XIV. Мураха
• XV. Сирена і онокентавр
• XVI. Їжак
• XVII. Ібіс
• XVIII. Лисиця
• XIX. Дерево і голуби
• XX. Слон
• XXI. пророк Амос
• XXII. Ікра
• XXIII. Агат
• XXIV. Устриця і перли
• XXV. Камінь-Адамант
• XXVI. Мавпа
• XXVII. Індійський камінь
• XXVIII. Качка-лиска
• XXIX. Фігове дерево
• XXX. Пантера
• XXXI. Ясконтій
• XXXII. Куріпка
• XXXIII. Гриф
• XXXIV. Мурашиний лев
• XXXV. Горностай
• XXXVI. Єдиноріг
• XXXVII. Бобер
• XXXVIII. Гієна
• XXXIX. Річка Ніл
• XL. Мангуста
• XLI. Ворона
• XLII. Страус
• XLIII. Горлиця
• XLIV. Ластівка
• XLV. Олень
• XLVI. Жаба
• XLVII. Ящірка, або Саламандра
• XLVIII. Магніт
• XLIX. Камінь-Адамант
• L. Голуби
• LI. Вугор

В Україні

Слов'янські переклади грецького «Фізіолога» відомі лише в старокиївських списках, але з мови найдавнішого зі збережених списків (XV ст.) видно, що вони беруть початок від болгарських перекладів, зроблених перед XIII ст. «Фізіолог» відомий на Русі в двох редакціях.

Одна з них виникла ще в ІІ-ІІІ ст. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, розповідь про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, вона прикидається бездиханною, а коли до неї злітаються птахи, то ловить їх і з'їдає. Розповідь про неясить (пелікана) розкриває уявлення про чадолюб'я, камінь адамант (алмаз) уподібнюється очищуючій силі, рівної Ісусові Христу, і т. д. Серед персонажів «Фізіолога» — міфологічні сирени і кентавр, птах фенікс.

Друга редакція Фізіолога (її називають «візантійською») менш популярна на Русі, але була поширена в південних слов'ян. У цій редакції переважає повчальний початок: у статті про дворогу антилопу пояснюється, що Бог дав чоловіку два завіти — Старий і Новий; властивість дятла клювати «носом своїм», «де м'яко древо», порівнюється з пошуками дияволом слабостей у людях; фантастичне омолодження осліплого від старості орла уподібнюється звертанню грішника до церкви і т. д. Ці складні тлумачення «Фізіолога» не відбилися на літературному стилі українського середньовіччя, але символічні образи залишалися постійно в арсеналі художніх засобів давньокиївських письменників і книгарів аж до XVIII ст. При переписуванні «Фізіолога» у рукописних збірниках XV—XVII ст. текст його іноді супроводжувався барвистими мініатюрами.

Переклади

англійською

• Cook, A. The Old English Physiologus. Yale Studies in English, vol. 63. New Haven: Yale University Press, 1921.
• Carmodyб F. Physiologus, The Very Ancient Book of Beasts, Plants and Stones. San Francisco: The Book Club of California, 1953.
• Curley, M. Physiologus. Austin: University of Texas Press, 1979 (переклад з латини).

німецькою

• Peters, E. Der Physiologus. München: Musarionverl, 1921 (переклад з грецької).
• Schröder, C. Der Millstätter Physiologus. Text, Übersetzung, Kommentar. Würzburg: Königshausen & Neumann, 2005.

московською

• Карнеев А. Материалы и заметки по литературной истории «Физиолога».— СПб., 1890.
• Физиолог / Подг текста, перевод и комм. О. А. Белобровой // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. Москва, 1981. С. 474-485 (за списком ГИМ, зібр. Уварова, №515, лл.367зв.-375зв., початку XVI ст.)
• Физиолог // Златоструй Древняя Русь X—XIII веков. — М., 1990.— С. 291—296;
• Физиолог // Сказания о чудесах.— М., 1990.—С. 88-92 и 512 (Библиотека русской фантастики: В 20 т.).

французькою

• Zucker, A. Physiologos. Le bestiaire des bestiaires. Jérôme Millon, 2005 (переклад з грецької).

Бібліографія

Монографії, статті

• Мочульский, В. Происхождение «Физиолога» и его начальные судьбы в литературах Востока и Запада. Варшава, 1889.

Довідники

• Lauchert, F. Physiologus // The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company, 1911.
• Кашуба, М. Фізіолог // Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. С. 668.
• Гудзий, Н. К. Естественнонаучные сочинения // История русской литературы. Москва-Ленинград, 1941, Т. 1, С. 195—199.
• Белоброва, О. А. Физиолог // Словарь книжников. Вып 1. С 461—462.
• Фізіолог // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Київ, 2007, Т. 2. С. 531.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фізіолог (трактат)