Перейти до вмісту

Фікс Юхим Зісьович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фікс)
Фікс Юхим Зісьович
Фікс Юхим Зісьович
Фікс Юхим Зісьович
«Заступник Голови Державної Ради Республіки Крим» (самопроголешенний незаконний маріонетковий орган російської окупаційної влади в Криму, що видає себе за «парламент» т. зв. «Республіки Крим»)
Нині на посаді
На посаді з5 жовтня 2016
ПрезидентВолодимир Путін
ПопередникАндрій Козенко

Народився27 листопада 1946(1946-11-27) (78 років)
Ковель Волинська область
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Національністьєврей
Alma materДалекосхідний федеральний університет (1979) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСДПУ(о)
Єдина Росія
Нагороди
орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) орден «За заслуги» III ступеня орден «За вірність обов'язку»

Почесні громадяни Сімферополя[d] (2017)

Заслужений працівник соціальної сфери Автономної Республіки Крим

Єфим Зіс'євич Фікс[1] (нар. 27 листопада 1946, Ковель, Волинська область) — український та російський політичний діяч, політик. Колаборант, після початку тимчасової окупації Криму Росією — заступник голови місцевої окупаційної ради з 5 жовтня 2016 року. Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 по березень 2005 року від СДПУ(о). Під час виборів президента України 2004 року — довірена особа кандидата Януковича. Полковник та ветеран Збройних Сил України[2]. Член російської партії «Єдина Росія».

Звинувачуються в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України (державна зрада)[3][4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько Зісь Хаймович (1903—1985), мати Геня Хаймівна (1913) — прибиральниця, дружина Анна Іванівна (1941), син Ілля (1973).

1964—1965 — учень музичного училища у Луцьку.

Закінчив Далекосхідний державний університет, історичний факультет (1973—1978).

У 1965—1994 — служба в армії, був секретарем парткому 32-го армійського корпусу (Крим).

Полковник у запасі (1994). Працював заступником директора ТОВ «Таврійський економіко-правовий центр».

1990—1994 — депутат, голова постійної комісії з соціальних питань Верховної Ради Криму. Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича у ТВО № 2 (2004—2005).

  • 1996 — член СДПУ(о).
  • голова фракції «Солідарність»
  • грудень 1998 — член політбюро СДПУ(о),
  • березень 1998 — кандидат в нардепи від СДПУ(о),
  • 1996 — секретар Кримського рескому СДПУ(о);
  • 1998 — член Політради СДПУ(о)
  • квітень 2005 — заступник голови СДПУ(о).
  • червень 2004 — квітень 2006 — нардеп 4 скликання від СДПУ(о). На час виборів: секретар Кримського комітету СДПУ(о), член СДПУ(о).
  • червень 2004 — член фракції СДПУ(о),
  • з червня 2004 — член комітету з питань реґламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ
  • з квітня 2006 — депутат ВР АРК від партії «Не так!»
  • березень 2006 — кандидат в народні депутати України від «Не так!»
  • заступник генерального директора спецпідприємства «Приватчек» (Сімферополь).
  • після анексії Криму Росією — заступник голови окупаційної Ради Криму з 5 жовтня 2016 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 27 серпня 2024.
  2. О награждении работников различных отраслей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
  3. Обвинувачення в державній зраді чотирьох екс-депутатів Криму розгляне Деснянський райсуд Києва. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 14 березня 2019. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]
  4. nataly (6 серпня 2015). Прокуратура АРК предоставила список экс-депутатов ВР Крыма, объявленных в розыск. Центр журналістських розслідувань (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]