Очікує на перевірку

Сотниченко Філіп Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Філіп Сотниченко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сотниченко.
Сотниченко Філіп Олександрович
Дата народження8 січня 1989(1989-01-08)[1] (35 років)
Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого[2]
Професіякінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер монтажу
ЧленствоЄвропейська кіноакадемія[3]
IMDbID 7058141

Філі́п Олекса́ндрович Сотниче́нко (нар. 8 січня 1989, Київ) — український режисер, сценарист, монтажер та продюсер. Член Української Кіноакадемії. Член Європейської кіноакадемії. Співзасновник ГО «СУК» (Сучасне Українське Кіно), куратор національного кіноконкурсу на мультидисциплінарному міжнародному фестивалі сучасного мистецтва «ГогольFest». Учасник і лавреат багатьох провідних українських та міжнародних кінофестивалів.[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1989 року в Києві в родині організатора кіновиробництва студії Київнаукфільм. Вступив до кафедри кінознавства КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня професора Валентини Слободян), але через рік перевівся на кафедру телережисури (майстерня професора Юрія Терещенка).[5][4] У 2013 році «Обійми» був фільмом від України, що представляв університет у міжнародному студентському конкурсі кінофестивалю «Молодість».

Лауреат премії FIPRESCI на ОМКФ у 2015 році за короткометражний фільм «Син». У 2016 році стрічка представляла Україну на одному з найважливіших світових фестивалів короткометражного кіно — Міжнародному кінофестивалі у Клермон-Феррані.[6]

Переможець національного короткометражного конкурсу Одеського кінофестивалю 2016 року з дипломним фільмом «Цвях», розділивши перемогу з фільмом «У Манчестері йшов дощ» Антоніо Лукіча. Стрічка «Цвях» визнана найкращим фільмом 2016-го року за версією Бюро Української Кінокритики. Фільм є ігровим, але схожий на документальний, тому в 2017 році був відібраний до участі в рамках Міжнародного фестивалю документального та антропологічного кіно в місті Пярну, — найстарішого кінофестивалю в Балтійських країнах, де «Цвях» переміг в конкурсній програмі студентських документальних фільмів.[6]

Кращий фільм на PÖFF Shorts (Tallinn Black Nights) 2017 року з дебютним короткометражним фільмом «Технічна перерва». Визнаний найкращим фільмом 2017-го року за версією Бюро Української Кінокритики.[6] У 2018-му фільм отримав одразу дві нагороди на 28-му кінофестивалі MediaWave в Угорщині.

Два роки поспіль фільми Сотниченка були номіновані на «Золоту Дзиґу» в короткометражній ігровій категорії Української Кіноакадемії. Двічі отримував головні призи національного конкурсу Львівського міжнародного фестивалю короткометражного кіно «Wiz-Art» — у 2016 за «Цвях», а у 2017 за «Технічна перерва».

У 2019 році співрежисерський (разом з Валерією Сочивець короткометражний фільм «Різдвяні історії» потрапив у міжнародний конкурс фестивалю PÖFF Shorts (Tallinn Black Nights).[7]

У 2019 році режисер починає розробку свого повнометражного дебюту під назвою «Ля Палісіада». Проєкт брав участь у пітчингу в рамках Одеського кінофестивалю 2019 року та отримав приз від організації HeForShe, руху ООН солідарності жінок за гендерну рівність. Того ж року розробка проєкту, а саме — консультації спеціалістів (лікарів та працівників пенітенціарної системи), тести камер, пошук візуального рішення, написання сценарію та виготовлення тизеру фільму відбулась за підтримки Українського Культурного Фонду.[6][8]

У 2021 році за підтримки Державного агентства України з питань кіно розпочинається виробництво стрічки «Ля Палісіада», світова прем'єра якої відбулась у 2023 році на одній з найвідоміших та авторитетних кіноподій року, 52-му Роттердамському міжнародному кінофестивалі, де в головній конкурсній програмі фільм отримав нагороду FIPRESCI. Згодом «Ля Палісіада» стала найкращим фільмом фестивалю Kino pavasaris[en] у Вільнюсі та отримала приз за найкращу режисуру на кінофестивалі у Сараєво.[8][4][9] Також фільм був продемонстрований в конкурсній програмі Zabaltegi-Tabakalera 71-го Кінофестивалю у Сан-Себастьяні.[8] 12 жовтня 2023 року стрічка отримала нагороду «Найкращий повнометражний ігровий фільм» — Національної премії кінокритиків «Кіноколо» (Україна). Номінований на премію Європейської кіноакадемії в категорії «Відкриття року — приз FIPRESCI» та у 14-ти категоріях на премію «Золота дзиґа».

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2009: «Тризна» (короткометражний) — режисер, оператор
  • 2013: «Обійми» (короткометражний) — режисер, сценарист
  • 2015: «Син» (короткометражний) — режисер, сценарист
  • 2016: «Цвях» (короткометражний) — режисер
  • 2016: «Син» (короткометражний) — режисер
  • 2016: «Кров» (короткометражний) — продюсер (режисерка Валерія Сочивець)
  • 2017: «Технічна перерва» (короткометражний — режисер, сценарист
  • 2019: «Різдвяні історії» (короткометражний) — режисер (спільно з Валерією Сочивець)
  • 2021: «20:11-7.mp4» — продюсер (режисерка Аліна Панасенко)
  • 2022: «Театральна» — креативний продюсер (режисерка Аліна Панасенко)
  • 2023: «Ля Палісіада» — режисер, сценарист

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б DzygaMDB — 2019.
  2. ↑ http://cuc.com.ua/%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF-%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/
  3. ↑ Academy new members 2024 — 2024.
  4. ↑ а б в Дарія Подвишенна. Режисер Філіп Сотниченко отримав нагороду за фільм «Ля Палісіада» на кінофестивалі в Сараєво. Лірум. Процитовано 21.09.2023.
  5. ↑ Філіп Сотниченко: «Кіно всюди — у кожній квартирі, у кожній кімнаті»
  6. ↑ а б в г Завершилися зйомки фільму Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада». Cineast. 13.12.2021. Процитовано 21.09.2023.
  7. ↑ Різдвяні історії. Big Short. Процитовано 21.09.2023.
  8. ↑ а б в Марина Баранівська. Фільм Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» покажуть в одній із конкурсних програм міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Детектор медіа. 24 серпня 2011. Процитовано 21.09.2023.
  9. ↑ Українець Сотніченко став найкращим режисером фестивалю в Сараєво https://www.online.ua/. Online.ua. 20.08.2023. Процитовано 21.09.2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сотниченко_Філіп_Олександрович&oldid=42665153