Очікує на перевірку

Хавкін Володимир Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хавкін Володимир)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хавкін Володимир Аронович
англ. Waldemar Haffkine
рос. Владимир Аронович Хавкин
Народився15 березня 1856(1856-03-15)[1]
Бердянськ, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[2]
Помер25 жовтня 1930(1930-10-25)[3][4] (74 роки)
Лозанна, Швейцарія
Країна Російська імперія[5]
 Франція
Національністьєврей
Діяльністьімунолог, лікар, ботанік, бактеріолог, мікробіолог
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузьмікробіологія, біохімія, бактеріологія[2], протозоологія[2] і тропічна медицина[2]
ЗакладЛозанський університет
Інститут Пастера
ВчителіMoritz Schiffd і Мечников Ілля Ілліч
Нагороди

Ха́вкін Володи́мир Аро́нович (автентичне ім'я Валдемар Мордехай Волф Хавкін; 15 березня 1860, Одеса — 26 жовтня 1930, Лозанна) — український, французький, швейцарський та індійський бактеріолог єврейського походження. Творець перших вакцин проти чуми та холери.[6]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Одеському університеті (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), звідки був відрахований за участь у політичній організації «Народна воля».

Працював у лабораторії Іллі Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника російської імперії. Після відмови використовувати протихолерну вакцинацію в низці країн Європи, Володимир Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля науковця знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Досліди з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на власному організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Хавкін був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії (Мумбаї). Пізніше ця лабораторія була перетворена на інститут Хафкіна (Haffkine Institute[en]).

Володимир Хавкін обраний почесним членом багатьох наукових товариств та академій країн Європи й Азії. За рік до смерті він заповів власні кошти (500 тисяч доларів США) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.

В Ізраїлі комітет пам'яті Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у відомому лісі миру імені Кеннеді, де нині розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь Володимира Хавкіна названі вулиці в Одесі та Бердянську (у 2016 році вулиця Фрунзе в цьому місті перейменована на вулицю Володимира Хавкіна).[джерело?]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.nli.org.il/he/newspapers/bustenai/1932/08/17/01/article/16?dliv=none&e=-------he-20--1--img-txIN%7CtxTI--------------1
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Who Named It?
  5. http://blogs.rediff.com/wordscape/2011/01/04/haffkine-institute/
  6. Тишкевич, Марися (15 березня 2023). Володимир Хавкін – винахідник вакцин проти чуми та холери. Український інтерес. Процитовано 24 травня 2023.
  7. Mary Kingsley Medal. LSTM (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика Україна». Українська діаспора: видатні постаті" — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • «Імена твої, Україно» [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 94-102
  • Joël Hanhart. ["Haffkine, une esquisse: biographie intellectuelle et analytique de Waldemar Mordekhaï Haffkine"], [Thèse de médecine] (2 vol.), 2013, Université de Lausanne. (фр.)
  • Joël Hanhart, Waldemar Mordekhaï Haffkine (1860—1930). Biographie intellectuelle, Paris, Honoré Champion, 2016 (фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]