Морський кіт
| Морський кіт | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Dasyatis pastinaca (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
 Ареал морського кота | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| Dasyatis ujo Rafinesque, 1810 Pastinaca laevis Gronow, 1854 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Морський кіт, або хвостокол звичайний,[2] (Dasyatis pastinaca) — вид скатів із родини Dasyatidae, що мешкає у північно-східній Атлантиці, а також у Середземному й Чорному морях. Зазвичай мешкає на піщаних і мулистих ґрунтах на прибережних мілинах до 60 м, закопуючись у землю.
Морський кіт дістав свою назву, мабуть, тому, що свою жертву він чекає, притаївшись, мов кіт. Помітивши її, скат кидається із своєї засідки і, притиснувши жертву до ґрунту та накривши її своїм тілом, розправляється з нею. Другу назву — хвостокол — йому дали за те, що він б'є порушника свого спокою хвостом, озброєним колючкою. Це знаряддя тварина використовує тільки для оборони, а не для добування їжі.
Тіло морського кота плоске, широке, округле. Закінчується воно хвостом, що має вигляд батога. Грудні плавці заокруглені, містяться по боках тіла і з'єднуються спереду голови, утворюючи рило. З обох боків хвоста біля його основи є лопаті черевного плавця, основи яких стикаються з кінцями грудного плавця. Тверда, пилкоподібна колючка закінчується списом. Інколи колючок буває дві: одна над другою. Зазублини колючок спрямовані у протилежний від кінця хвоста бік. Тому морський кіт часто заплутується в рибальські сітки. Очі в нього квасолеподібні, містяться на спинному боці тіла, виступаючи над його поверхнею. Якщо спостерігати за твариною, можна помітити, що вона ніби моргає: на голові то з'являються, то зникають невеликі білі плями. Це бризкальця, які містяться за очима. За їх допомогою морський кіт убирає воду для дихання. Виходить вона крізь п'ять зябрових отворів, що знаходяться на нижньому боці тіла. Тут же міститься й рот із зубами, вістря яких спрямовані всередину ротової порожнини.
Тіло морського кота голе. Спина сірого, сіро-зеленого або чорного кольору без плям. Кінці всіх плавців із спинного боку рожевуваті. Рило чорне. Хвіст також чорний, кінець колючки (спис) білуватий. Черево біле. Довжина тіла найчастіше не перевищує 70 см, хоч зрідка трапляються екземпляри довжиною до 2 м.
Морський кіт також живе у придонних шарах води. Він часто заривається в дно, накидаючи на себе пісок. Утримуватись на дні допомагає не тільки плоска форма тіла. Опустившись на дно, морський кіт намагається розпластатися і притиснути до ґрунту краї плавців. Потім тіло трохи піднімається. Тварина прикріплюється до дна, мов гумовий присосок.
Морський кіт живиться дрібною рибою, крабами, креветками. Особливо активний він у присмеркові години та вночі. У цей час риба добре бачить. Цьому сприяє специфічна будова очей. У їхній внутрішній оболонці є речовина гуанін, яка утворює дзеркальний шар. Найменша кількість світла, відбившись від внутрішніх стінок ока й потрапивши на його світлочутливі елементи, посилюється. Завдяки цьому морський кіт може бачити навіть при слабкому освітленні.
Самиця морського кота, на відміну від морської лисиці, народжує живих малят. їх буває від 4 до 12. Вони з'являються всередині літа. Малята мають такий самий вигляд, як і дорослі особини.
На хвості є один чи декілька стилетоподібних зазубрених шипів довжиною до 15 см. Отрута впливає на нервову систему. Особливо небезпечні уколи в область тулуба і голови. У постраждалого може спостерігатися зниження кров'яного тиску, прискорення серцебиття, м'язовий параліч, блювання. В особливо важких випадках може настати смерть.[3]
- ↑ Serena, F., C. Mancusi, G. Morey, and J.R. Ellis (2003). Dasyatis pastinaca. In: IUCN 2003. IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on January 18, 2010.
- ↑ Словник зоологічної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia. –Reptilia. –Amphibia. –Pisces. (Проєкт). Уклали М. Шарлемань та К. Татарко (Природничий відділ). Київ: ДВУ, 1927, 124+1 с.
- ↑ Мінічева Г.Г., Толоконников Г.Ю., Хуторной C.O., Демчишина Н.М. 3.3 - Отруйні чорноморські риби // Методичні вказівки з практичних занять "Основи гідробіології". — Одеський державний екологічний університет. — Одеса, 2004. — С. 28.
- Dasyatis pastinaca, Common stingray [Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] at FishBase [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Dasyatis pastinaca [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] at IUCN Red List [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite]
- Червоний список МСОП уразливих видів (VU)
- Хвостокол
- Тварини, описані 1758
- Отруйні чорноморські риби
- Риби Європи
- Риби України
- Риби Атлантики
- Риби Середземного моря
- Риби Чорного моря
- Риби Азовського моря
- Риби Албанії
- Риби Алжиру
- Риби Бельгії
- Риби Греції
- Риби Данії
- Риби Єгипту
- Риби Західної Сахари
- Риби Іспанії
- Риби Італії
- Риби Лівії
- Риби Мавританії
- Риби Марокко
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Норвегії
- Риби Португалії
- Риби Тунісу
- Риби Франції
- Риби Хорватії
- Риби Чорногорії