Ховрах малий

Ховрах малий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Вивіркові (Sciuridae)
Рід:	Ховрах (Spermophilus)
Вид:	Ховрах малий (S. pygmaeus)
Біноміальна назва
Spermophilus pygmaeus (Pallas, 1778)

Ховрах малий, або ховрах сірий (Spermophilus pygmaeus) — гризун з родини вивіркових (Sciuridae), один з представників роду Spermophilus та один з чотирьох видів роду, що зустрічаються на територіях України. Розповсюджений у кількох країнах Східної та Південної Європи, в Україні знаходиться східна частина його ареалу. У 2021 році віднесений до зникаючих видів та внесений до Червоної книги України.

Середовище проживання

Країни поширення: Казахстан, Російська Федерація, Україна. Поширений у рівнинних чи передгірних степах і напівпустельних областях. Уникає ділянок з щільною високою травою. Зустрічається на малих висотах (до 400 або 500 м).

Зовнішній вигляд

Має товсте, низької посадки тіло, короткі ноги і добре захутрений хвіст. Забарвлення: буро-сіра спина з вохровими і жовтуватими цятками. Голова помітно темніша з більш інтенсивними тонами вохри і хвіст світлого, сірувато-вохристого кольору зі світлішим кінчиком. Довжина тіла до 230 міліметрів, а хвіст до 40 міліметрів.

Спосіб життя

Живе і працює в колоніях, що складаються в основному з не пов'язаних перекриттям територій дорослих самиць. Чоловіча територія охоплює кілька жіночих територій. Кожна колонія включає в себе постійні (для відтворення і сплячки) нори і тимчасові житлові нори. Ховрах малий виходить зі сплячки у березні-квітні; входить в заціпеніння в другій половині червня-липня, іноді, особливо в посушливі роки, переходить прямо з заціпеніння в сплячку.

Джерела

• Cassola, F. (2017). Spermophilus pygmaeus. The IUCN. Процитовано 11.05.2020.
• Загороднюк, І., Кондратенко, О. Сучасне поширення і стан популяцій ховрахів (Spermophilus) на сході України // Праці Теріологічної Школи. — 2006. — Вип. 7. — С. 211–214.
• Агроатлас: шкідники