Перейти до вмісту

Гоккенгаймринг

Координати: 49°19′40″ пн. ш. 8°33′57″ сх. д. / 49.327777777778° пн. ш. 8.5658333333333° сх. д. / 49.327777777778; 8.5658333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хокенхаймринг)
Гоккенгаймринг
Дата створення / заснування 1932
Зображення
Коротка назва Hockenheimring[1]
Вид спорту моторні види спорту
Названо на честь Гоккенгайм
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Гоккенгайм
Кількість зіграних матчів 33[1]
Довжина або відстань 4574 м і 3736 м
Панорамний вигляд
План приміщення
Вигляд з повітря
Мапа
Офіційний сайт(англ.)(нім.)
CMNS: Гоккенгаймринг у Вікісховищі

49°19′40″ пн. ш. 8°33′57″ сх. д. / 49.327777777778° пн. ш. 8.5658333333333° сх. д. / 49.327777777778; 8.5658333333333

Гокенга́ймринг (нім. Hockenheimring Baden-Württemberg) — гоночна траса, розташована недалеко від міста Гокенгайм, у федеральній землі Баден-Вюртемберг, Німеччина. Траса використовується для проведення Гран-Прі Німеччини з 1970 року.

Назва Hockenheimring Baden-Württemberg
Розташування Гокенгайм, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Географічні координати 49°19′40″ п. ш. 8°33′57″ с. д.
Основні події Формула-1,DTM, GP2, Формула-3
Довжина траси 4, 574 км.
Повороти 13
Рекорд кола в теперішній конфігурації 1'13.780 Кімі Ряйкконен, McLaren (2004)
Статистика в чемпіонатах світу Формули 1
Перший Гран-Прі Гран-Прі Німеччини 1970 року
Теперішній статус Гран-Прі Поводяться
Проведено Гран-Прі 32 (станом на поч. 2012)
Найбільше перемог в Гран-Прі на трасі
Пілот Міхаель Шумахер (4)
Команда Williams, Ferrari (по 9)

У 2007 році перегони на цій трасі не проводилися, тому що було прийняте рішення про чергування проведення перегонів Формули-1 на трасах в Нюрбургу і Гоккенгаймі.

Історія

[ред. | ред. код]

Гокенгаймринг побудований в 1932 році з використанням лісових доріг, як альтернатива трасі трасе Wildpark в Карлсруе. З 1936 року траса почала використовуватися автомобільними товариствами Mercedes-Benz і Auto Union для тестів своїх автомобілів. Автодром в 1938 році перейменували на Kurpfalzring, яка проіснувала до 1947 року. Після війни на автодромі почали проводитися мотоциклетні перегони.

Спочатку конфігурація автодрому становила близько 8-ми км довжини із двома протяжними прямими та затяжним поворотом Eastern (Східний) в лісі. В 1965 році нова дорога загального користування Autobahn A6 відрізала місто від траси, тому вирішили побудувати нову секцію автодрому Motodrom. Після загибелі Джимі Кларка в перегонах Формули-2 в 1968 році, для підвищення рівня безпеки було добудовано 2 шикани і захисні бар'єри. В 1980 році також була додана шикана в Ostkurve (східна крива), після загибелі там Патріка Делає.

Ця конфігурація мала велику швидкісну секцію, яка проходила лісом, котра складалася з чотирьох прямих довжиною по 1,3 км, розбиті шиканами та повільну звивисту секцію «стадіону»(адже на ній були встановлені трибуни), із назвою Motodrom. В результаті, в налаштуваннях гоночних машин на Гоккенгаймринзі постійно потрібно було знаходити рівновагу між низькою прижимною силою (для швидкості) на швидкій секції і високою (для протяжних поворотів) — на повільній.

На початку 200-х років, FIA захотіла скоротити майже 7-кілометрову трасу для підвищення безпеки, погрожуючи не допустити проведення на ній Гра-Прі Форммули-1. Тоді влада землі Баден-Вюртемберг надала фінансування для модернізації автодрому під керівництвом Германа Тільке. Нова версія автодрому була готовою прийняти Гран-Прі Німеччини 2002 року. Секція стадіону залишилася майже без змін (замінили дорожнє покриття та провели деякі зміни над першим поворотом — Nordkurve). А лісову секцію відрізали, асфальт з неї зняли і засадили молодими деревами, крім невеликої ділянки поблизу Ayrton Senna Kurve. Однак на старих ділянках траси тільки зеленіє трава, дерева покриватимуть ці ділянки досить довго. Після побудови нових глядацьких трибун, автодром Гокенгаймринг вміщує близько 120 000 глядачів.

Переможці Гран-при Німеччини на трасі Гокенгаймринг

[ред. | ред. код]
Рік №. Пілот Виробник Звіт
2010 57 Фернандо Алонсо Ferrari -
2008 55 Льюїс Гамільтон McLaren-Mercedes -
2006 54 Міхаель Шумахер Ferrari -
2005 53 Фернандо Алонсо Renault -
2004 52 Міхаель Шумахер Ferrari -
2003 51 Хуан-Пабло Монтоя Williams-BMW -
2002 50 Міхаель Шумахер Ferrari -
2001 49 Ральф Шумахер Williams-BMW -
2000 48 Рубенс Барікелло Ferrari -
1999 47 Едді Ірвайн Ferrari -
1998 46 Міка Гаккінен McLaren-Mercedes -
1997 45 Герхард Бергер Бенеттон -
1996 44 Деймон Гілл Williams-Renault -
1995 43 Міхаель Шумахер Бенеттон -
1994 42 Герхард Бергер Ferrari -
1993 41 Ален Прост Williams-Renault -
1992 40 Найджел Менселл Williams-Renault -
1991 39 Найджел Менселл Williams-Renault -
1990 38 Айртон Сенна McLaren-Honda -
1989 37 Айртон Сенна McLaren-Honda -
1988 36 Айртон Сенна McLaren-Honda -
1987 35 Нельсон Соуту Піке Williams-Honda -
1986 34 Нельсон Соуту Піке Williams-Honda -
1984 32 Ален Прост McLaren-TAG -
1983 31 Р. Арну Ferrari -
1982 30 П. Тамба Ferrari -
1981 29 Нельсон Соуту Піке Brabham-Ford -
1980 28 Ж. Лаффіт Ligier-Ford -
1979 27 А. Джонс Williams-Ford -
1978 26 М. Андретті Lotus-Ford -
1977 25 Н. Лауда Ferrari -
1970 18 Й. Ріндт Lotus-Ford -
  1. а б в Manipe F1