Перейти до вмісту

Хустина (балада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хустина
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Формавірш[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторШевченко Тарас Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Видання1847

Хусти́на — балада Тараса Шевченка, написана в другій половині 1847 року.

Створення твору

[ред. | ред. код]

Хустка — одна з робіт, створених під час заслання Шевченка до Орської фортеці. Це один із двох віршів, написаних у 1847—1848 роках, натхненних історією козаччини та народними піснями, героями яких були козаки, відомі поетові з дитинства. У первісному варіанті, записаному 1847 року у збірці, яку Шевченко називає «Малою книжкою», твір не мав назви. Назва «Хустина» з'явилася після остаточних правок автора, які зроблено через 11 років, під час загального перегляду віршів, написаних у період заслання.

Зміст

[ред. | ред. код]

Козак закохується в незнайому дівчину-сироту. Вони обоє дуже люблять одне одного, але вони дуже бідні. Козак зі своїми товаришами вирушає в похід, куди його проводжає кохана, даруючи на прощання вишиту хустку. Дівчина три роки чекає повернення козака. Нарешті війська повертаються: один із загонів одягнений у все чорне, його воїни з плачем везуть закривавлену труну. За ним іде кінь убитого, з сідлом, накритим хустиною.

Особливості твору

[ред. | ред. код]

Хустка — ще один ліро-епічний твір морального характеру у творчості Шевченка. Як і в юнацькій баладі Причинна, головною темою є нещасливе кохання козака та бідної селянської дівчини, що закінчується смертю першого під час бою. У вірші бідність героїв (обоє сироти) протиставляється благородству й чистоті їхніх почуттів. Жіночий образ, втілений у п'єсі, як і героїні Катерини, Тополі, Марини, є втіленням дівочої невинності та щирості.

У другій редакції Шевченко значно сильніше показав типовість повісті. Герої остаточної версії пісні навіть не мають імен. Однак, на відміну від першої версії, зосередженої на переживаннях самої дівчини, у другій версії ще більше наголошує на героїзмі козака той факт, що він загинув, борючись за заповітну «козачу славу». Твір за формою (віршування, проста мова) і змістом являє собою явне відсилання до народної української творчості.

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше твір надрукований у журналі «Народное чтение» в 1859 році без зазначення автора.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • M. Jakóbiec, Wstęp [w:] T. Szewczenko, Wybór poezji, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk 1974
  • Шевченківський словник, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР, 1978