Центр космічних досліджень та зв'язку
| Центр космічних досліджень та зв'язку | |
| Дата створення / заснування | 1974 |
|---|---|
 Вид на Центр космічного зв'язку | |
| Країна |
 Україна |
| Адміністративна одиниця | Золочівський район |
| Оператор | Національний центр управління та випробувань космічних засобів |
| Діаметр | 25 м і 32 м |
 | |
 Центр космічних досліджень та зв'язку у Вікісховищі | |
49°51′24″ пн. ш. 24°55′32″ сх. д. / 49.856689° пн. ш. 24.925661° сх. д.
Центр космічних досліджень та зв'язку (ЦКДЗ) Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) Державного космічного агентства України
Центр заснований в 1974 році з метою організації прямих урядових каналів зв'язку та міжнародних телекомунікацій використовуючи космічні апарати міжнародної системи «Інтелсат» у рамках програми міжнародного співробітництва «Союз-Аполлон»[1].
Починаючи з 1975 року Центр космічного зв'язку, розташований в полях між селами Сасів та Єлиховичі Золочівського району Львівської області, забезпечував роботу міжнародних каналів зв'язку та телебачення СРСР, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Східної Німеччини та інших країн[1].
Після розпаду СРСР Центр космічного зв'язку став практично єдиним засобом для організації каналів зв'язку України із зовнішнім світом[1]. Через Центр організовувались прямі канали зв'язку на США, Канаду, Японію, Індію, Китай, Англію, Німеччину, Францію, Італію та інші країни світу[1].
У 1992–1993 роках обладнання станцій ЦКЗ було модернізовано[1]. Це дало змогу забезпечити роботу повністю в цифровому стандарті[1].
До 2017 року на правах цеху належав до Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення[2].
23 жовтня 2017 року переданий до Національного центру управління та випробувань космічних засобів [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.], засновано Центр космічних досліджень та зв'язку Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
28 вересня 2019 року ЦКДЗ відправив «Промінь мрій» до планетарної системи TRAPPIST-1 в рамках спільного з 1+1 медіа проекту «Здійсни мрію», розробку спеціального програмного забезпечення та науковий супровід здійснював персонал Центру космічних досліджень та зв'язку та Центру прийому спеціальної інформації та контролю навігаційного поля НЦУВКЗ[3].
3-5 жовтня 2019 року проведено перший International Workshop “RT-32 ZOLOCHIV: FIRST RESULTS, EU COLLABORATION, RADIO ASTRONOMY FRONTIERS [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.], на якому були присутні провідні європейські та українські науковці в галузі радіоастрономії та РНДБ-локації[4][5].
Національний центр управління та випробувань космічних засобів, Науково-виробниче підприємствотво «Сатурн» (м. Київ), кафедра Приладів і контрольно-вимірювальних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Радіоастрономічний інститут НАН України (м. Харків) модернізують засоби ЦКДЗ.
У січні 2020 у Центрі космічних досліджень і зв'язку завершено перший етап модернізації - відбувається процес дослідної експлуатації модернізованої 32-метрової антени MARK-4B (в рамках створення РТ-32)[6]. У планах до кінця 2020 року завершити тестування 32-метрової антени[6].
Повне завершення всіх робіт створення радіотелескопу планується у 2023 році. Радіотелескоп РТ-32 буде сумісним з засобами РНДБ-мережі США (VLBA) та Європи (EVN)[7]
У 2021 році має стартувати модернізація 25-метрової антени[6]. Є плани створити на основі КТНА-200 радари та станцію дослідження космічного сміття, використовувати цю антену у дальніх космічних місіях.[8]
В серпні 2020 вперше в історії незалежної України фахівцями НЦУВКЗ [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] спільно з науковцями Радіоастрономічного інституту НАН України проведено дослідження молекулярних мазерів з використанням широкосмугового українського радіотелескопу нового покоління РТ-32 Центру космічних досліджень та зв’язку Національного центру управління та випробувань космічних засобів. В умовах реальних радіоастрономічних спостережень та реєстрації проведено одночасне дводіапазонне дослідження спектральних ліній метанольних СН3ОН, гідроксильних ОН та водяних мазерів Н2О, які випромінюються в молекулярній хмарі W3(OH)[9].
Спектральні мазерні лінії є майже єдиним джерелом інформації, який дозволяє вивчати процеси, що протікають всередині газопилових хмар в місцях зореутворення. Вивчення органічної та неорганічної речовини, яка утворюється в космічному просторі ще до формування зірок, дозволить наблизитись до розуміння глибинних механізмів виникнення живої матерії[9].
Отримані результати досліджень найшли широке схвалення представників Європейської РНДБ-мережі (European VLBI Network, EVN)[9].
Восени 2020 року проведено початкові EVN випробування РТ-32, в рамках чергової сесії спостережень European VLBI Network[9].
Проте, вже з цього часу офіційно вважається, що широкосмуговий український радіотелескоп нового покоління РТ-32 приєднався до переліку світових радіотелескопів, які здатні досліджувати спектри молекулярних мазерів[7][9].
Антенні системи:
КТНА-200 - діаметр 25 м, розроблена та виготовлена у СРСР. Поставлена у середині 70-х років минулого століття у рамках програми міжнародного співробітництва «Союз—Аполлон». Але найперше завдання - мати прямий урядовий канал зв’язку між Москвою та Вашингтоном, а вже потім здійснювати міжнародні телекомунікації через супутники системи «Інтелсат».[2]
РТ-32 - діаметр 32 м, є радіотелескопом з антенною системою MARK-4B BWG типу, розробленою у 80-х роках минулого століття японською фірмою NEC, одна з шести встановлених у світі.[10] Побудована у Японії, у 1986 році на місці її склали радянські спеціалісти. Першочерговим завданням антени був зв’язок у південно-східному напрямку – Індія, Китай і так далі.[1][2].
- ↑ а б в г д е ж Центр космічного зв'язку. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ а б в Юра Мартинович. Як під Львовом дослідники розбудовують найбільший радіотелескоп Європи [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]. Діло. 29 січня 2020 року
- ↑ Проект "Здійсни мрію" виконав історичну космічну місію (фото, відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ International Workshop RT-32 ZOLOCHIV: FIRST RESULTS, EU COLLABORATION, RADIO ASTRONOMY FRONTIERS. NCSFCT - Official Site (рос.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 1 січня 2021. [Архівовано 2020-11-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Наживо: Міжнародний семінар у Центрі космічних досліджень та зв’язку м. Золочів (відео). Золочів.нет (укр.). 3 жовтня 2019. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ а б в На Львівщині триває модернізація найбільшого в Європі радіотелескопу. АрміяInform. 31 Січня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- ↑ а б НАНУ. Введено в експлуатацію новий український радіотелескоп РТ-32. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Космічний центр у Золочеві почав досліджувати Всесвіт: Україна запустила радіотелескоп РТ-32. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ а б в г д Вперше в історії незалежної України проведено дослідження молекулярних мазерів з використанням широкосмугового українського радіотелескопу нового покоління. НЦУВКЗ - Офіційна сторінка (рос.). 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 1 січня 2021. [Архівовано 2020-11-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Журнал «Радіофізика і радіоастрономія». 2019, №2, с. 87-116. Стаття «Создание радиотелескопа РТ-32 на базе антенной системы MARK- 4B» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2022. Процитовано 16 грудня 2020.