Церква Різдва Богородиці (Угнів)
Церква Різдва Богородиці | |
---|---|
50°21′56″ пн. ш. 23°45′02″ сх. д. / 50.36556° пн. ш. 23.75056° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Угнів |
Початок будівництва | 1780 |
Кінець будівництва | XIX століття |
Належність | ПЦУ |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі |
Церква Різдва Богородиці — збудована в 1500 році, в місті Угнові Сокальського району Львівської області. Після пожежі 1780 року, відбудована на кошти селян, а пізніше реставрована на пожертви Степана і Пелагії Жуковських.
У 1500 році згадано дерев'яну церкву, пізніше як «повасиліянську». Коли в 1780 році ця церква згоріла, міщани відбудували її в той спосіб, що спершу вимурували пресвітерську частину з цегли, закупленої у власниці Угнова Моравської, яку вона добула з розібраної частини міських мурів. Решта церкви була дерев'яною. У 1855-1857 роках, коли розібрали стару дерев'яну церкву, то фундатори Степан і Палагія Жуковські побудували власним коштом церкву з цегли. На побудову церкви було розібрано цегляний мур із решток оборонних валів біля горбка святого Івана. У 1936 році новорозписану церкву і новий престол посвятив перемишльський єпископ Йосафат Коциловський. Захоплений виглядом нової церкви, єпископ звернувся до угнівців зі словами: «Ваша церква може бути єпископською кафедрою.»
21 вересня 2006 року виповнилося п'ятдесят років від дня відкриття храму, який від 1946 до 1956 був нечинним. На церковні святкування з'їхалися: архієпископ Львівський і Галицький Августин, благочиний (декан) Сокальського району митрофорний протоієрей Богдан Білас, диякон Львівської єпархії Володимир Білошицький, протоієрей Волинської єпархії Петро Мазур.
До Другої світової війни угнівську церкву вважали однією з найкращих на Галичині. Храм і досі славиться своїм художнім розписом (1933-1936) який виконував Дем'ян Горняткевич. Уродженець Угнова о. В. Романковський у 1902-1914 роках добудував частину церкви, притвор, галереї, перебудував хори, побудував малий вхід до церкви в північній стіні. Він відновив також пресвітерію та новий різьблений і позолочений іконостас і проповідальницю. Над бабинцем побудовано дві колони. Проповідальницю 1948 року вивезли до Польщі. Підлога в церкві була викладена кахельними кольоровими плитками. На південних і північних стінах було 5 великих вікон. До 1923 року не було в церкві лавок, тільки два крилоси для дяків. Того ж року за пароха о. О. Гонди по всій церкві були зроблені дерев'яні лавки. Внутрішні стіни церкви, розмальовано іконописом. Та з роками барви іконописів вигоріли, і головні риси ікон затерлися.
У 1936 року церкву розмалював митець Дем'ян Горняткевич. Поряд із святими він намалював історичні постаті: короля Данила Романовича, гетьмана Івана Мазепу, митрополита Андрея Шептицького, поета Тараса Шевченка та військового діяча Дмитра Вітовського. За радянських часів деякі постаті з іконопису зникли.
-
Вхід
-
Фасад
-
Дзвіниця
Максим Лисяк заповів своє майно для побудови цегляної дзвіниці ще перед Першою світовою війною. На жаль, вона і досі не збудована.
- Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів: Наукове товариство імені Тараса Шевченка у Львові, 1998. — 864 с. — ISBN 966-02-0362-4
- Губені Г., Канюка Н. Угнів — найменше місто в Україні. — Львів: «Літопис», 2006. — 190 с.