Бобровська Цецилія Самійлівна
Бобровська Цецилія Самійлівна | |
---|---|
Народилася | 1873 або 7 (19) вересня 1876 3еліксо́н |
Померла | 6 липня 1960[1] Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | політична діячка, письменниця |
Заклад | Інститут марксизму-ленінізму |
Членство | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Цеци́лія Самі́йлівна Бобро́вська (3еліксо́н; *19 жовтня 1876 — †6 липня 1960, Москва) — одна з найстаріших діячів Комуністичної партії Росії.
Революційну діяльність почала у Варшаві 1894. Пізніше вела партійно-пропагандистську роботу в Харкові, притягалася до суду в справі Харківського комітету РСДРП.
Перебуваючи за кордоном (у Цюриху), встановила тісні зв'язки з групою «Визволення праці», а згодом з «Искрою». Після II з'їзду РСДРП (1903) приєдналась до більшовиків. 1904—14 вела активну партійну роботу на Кавказі, в Москві, Костромі, Іваново-Вознесенську, Вологді.
Після Жовтневого перевороту Бобровська виконувала партійну та державну роботу, працювала в Комінтерні, а пізніше була науковим співробітником Інституту Леніна при ЦК партії. Бобровська — автор книг: «Записки рядового підпільника», «Товариш Інокентій», «Сторінки з революційного минулого (1903—08)».
Нагороджена орденом Леніна.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Бобровская Цецилия Самойловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.