Перейти до вмісту

Геленджик (село)

Координати: 48°0′3″ пн. ш. 35°43′47″ сх. д. / 48.00083° пн. ш. 35.72972° сх. д. / 48.00083; 35.72972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Червонокозацьке)
село Геленджик
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Запорізький район
Тер. громада Михайло-Лукашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23060170080049120
Облікова картка Геленджик 
Основні дані
Населення 86
Територія 0,614 км²
Густота населення 140,07 осіб/км²
Поштовий індекс 70040
День села 20 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°0′3″ пн. ш. 35°43′47″ сх. д. / 48.00083° пн. ш. 35.72972° сх. д. / 48.00083; 35.72972
Водойми Солона
Відстань до
обласного центру
55 км
Відстань до
районного центру
55 км
Найближча залізнична станція Вільнянськ
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Карта
Геленджик. Карта розташування: Україна
Геленджик
Геленджик
Геленджик. Карта розташування: Запорізька область
Геленджик
Геленджик
Мапа
Мапа

Геленджик — село в Україні, у Михайло-Лукашівській сільській громаді Запорізького району Запорізької області.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Геленджик розташоване за 55 км від обласного центру та міста 30 км від Вільнянська, на правому березі річки Луб'яшівка, за 1,5 км від сіл Новофедорівка та Володимирівка. Селом тече пересихаючий струмок з загатою. Найближча залізнична станція — Вільнянськ (за 30 км).

Площа села — 61,4 га. Налічується 25 домогосподарств. Населення станом на 1 січня 2007 року складає 49 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване на початку XIX століття; перша назва — Геленджик, з 1923 року — Кирпотівка (за прізвищем колишнього власника Кирпотіна), з 1946 року — Червонокозацьке.

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

Впродовж 19321933 селяни пережили сталінський геноцид.

З 24 серпня 1991 року село у складі Незалежної України.

В селі є братська могила червоноармійців і мирних жителів, які загинули під час боїв з врангелівцями у 1920 році.

19 травня 2016 року селу повернено первинну історичну назву[1].

19 жовтня 2019 року у селі відбулася презентація історичних і етнічних періодів «Етносело» в апсайклінговому парку. Парк заснувала обласна громадська організація «Дивосвіт»[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», Антонівська сільська рада об'єднана з Михайло-Лукашівською сільською громадою.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вільнянського району, село увійшло до складу Запорізького району[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про перейменування окремих населених пунктів та районів Верховна Рада України; Постанова від 19.05.2016 № 1377-VIII. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
  2. У Запорізькій області відкрили апсайклінговий парк. iz.com.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]