Перейти до вмісту

Черезов Євген Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Євгеній Вікентійович Черезов (нар. 23 березня 19124 червня 1988) — радянський історик, доктор історичних наук, професор, єгиптолог. Почесний доктор Каїрського університета.

Євгеній Вікентійович Черезов
Евгений Викентьевич Черезов
Народився23 березня 1912(1912-03-23)
Стара Тушка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер4 червня 1988(1988-06-04) (76 років)
Чернівці
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький університет
Галузьісторія
ЗакладЧернівецький університет
ПосадаПрофесор і завідувач кафедри стародавньої і середньовічної історії Чернівецького університету
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор історичних наук
Відомий завдяки:Вивчення єгиптології
НагородиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1912 р. у с. Стара Тушка В'ятської губернії в Російській імперії. Мати - Тетяна Григорівна Хлюпіна. Батько, Вікентій Михайлович Черезов,учасник революцій 1905-1907 рр. і лютневої 1917 р. Репресований більшовицьким режимом, помер у Ростовській в'язниці 24 листопада 1938 р. Євгеній мав шістьох братів і сестер. Закінчив 1930 р. середню школу в Москві, де на той час проживали його батьки. Далі - навчання у Московському планово-економічному інституті. У1934 р. призваний до лав Червоної армії. Проходив службу у Вітебську в 4-му корпусному артилерійському полку. У 1936-1941 рр. навчався на історичному факультеті Ленінградського державного університету. За роки навчання досконало вивчив давньоєгипетську мову, а також на належному рівні - англійську й німецьку. В 1939-1940 році взяв участь в радянсько-фінській війні. В 1941-1945 роках воював на фронтах Другої світової війни.

1945 р. вступив до аспірантури Ленінградського державного університету за спеціальністю "Стародавня історія". У підсумку - успішний захист кандидатської дисертації "Грамоти захисту храмів Стародавнього царства Єгипту як історичне джерело (30002400 рр. до н.е.)" (1948) З 1949 року розпочав роботу в Чернівецькому університеті. З 1951 по 1955 завідувач кафедри стародавньої та середньовічної історії. З 1955 доцент кафедри загальної історії.

1970 р. в Інституті історії АН УРСР захистив докторську дисертацію "Техніка сільського господарства стародавнього Єгипту". З 1973 р. професор.

Джерела

[ред. | ред. код]