Перейти до вмісту

Черних Владислава Валентинівна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Черних Владислава)
Черних Владислава Валентинівна
Загальна інформація
Народження28 червня 1994(1994-06-28)
Харків, Україна
Смерть28 грудня 2022(2022-12-28) (28 років)
Бахмут, Донецька область, Україна
Національністьукраїнка
Alma MaterХарківський національний медичний університет, Національний фармацевтичний університет
Псевдо«Аїда»
Військова служба
Роки служби2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Сили територіальної оборони
Формування
 13 БрОП НГУ
Війни / битви
Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черних.

Владисла́ва Валенти́нівна Черни́х (28 червня 1994, Харків, Україна — 28 грудня 2022[1], Бахмут, Донецька область, Україна) — українська медикиня, військовослужбовиця, учасниця російсько-української війни, бойова медикиня і оператор підрозділу БПЛА добровольчого формування територіальної громади «Хартія».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 28 червня 1994 року в сім'ї академіка Національної академії наук України, фармацевта Валентина Черних.

У 2017 році з відзнакою закінчила Харківський національний медичний університет[2][3], навчалася на аспірантурі Національного фармацевтичного університету[4]. Працювала над власними дослідженнями в університетських лабораторіях і публікаціями у наукових фахових виданнях[3].

У травні 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, долучилася до лав сил територіальної оборони як бойова медикиня добровольчого формування «Хартія», де стала першою жінкою в його польовій частині[5]. За час служби перебувала у розвідці і стала пілотом дронів різного призначення, зокрема дронів-розвідників, бомбардувальників і ударних дронів[6].

У складі підрозділу брала участь у бойових діях під Куп'янськом і на Донбасі, одночасно обіймала посаду медикині та командира групи ударних дронів. Наприкінці 2022 року після вогню ворожого гелікоптера по її екіпажу БПЛА врятувала життя важко пораненого побратима, надавши йому першу допомогу[5].

Загинула під Бахмутом 28 грудня 2022 року[7], під обстрілом під час виконання бойового завдання[7]. Громадська панахида за Владиславою Черних проходила у приміщенні фармацевтичного університету, який раніше очолював її батько. 30 грудня похована на 2-му міському цвинтарі в Харкові[8].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9].

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]
Могила Владислави Черних
  • Наприкінці березня 2023 року Харківська міська рада ініціювала обговорення щодо перейменування у місті скверу навпроти будинку № 5 на вулиці Конторській на честь Владислави Черних[10][11]. 13 червня того ж року у місті сквер було названо іменем Владислави Черних[12].
  • Особисті речі Владислави «Аїди» Черних експоновані в музеї історії Харківського національного медичного університету[13].
  • У Харкові на фасаді будинку за адресою вулиця Лермонтовська, 15, у 2023 році було встановлено меморіальну дошку на честь Владислави Черних[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кліщук, Людмила (30 грудня 2024). На фронті загинула бойовий медик харківського добровольчого підрозділу «Хартія» Владислава Черних. Новинарня. Процитовано 29 червня 2024.
  2. ↑ Світлої пам'яті Владислави Валентинівни Черних. Харківський національний медичний університет. 29 грудня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023. [Архівовано 2023-01-03 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Петік, Марина (31 грудня 2022). «Я тут, де маю бути»: на Донбасі загинула операторка БПЛА, медикиня і просто красуня Влада Черних. Obozrevatel. Процитовано 29 червня 2024.
  4. ↑ 28 років назавжди: бойова медикиня Владислава Черних загинула у боях з окупантами неподалік Бахмута. Вчасно. 3 січня 2023.
  5. ↑ а б Під Бахмутом загинула бойовий медик «Хартії» Владислава Черних. Kharkiv Today. 29 грудня 2022. Процитовано 29 червня 2024.
  6. ↑ Була медиком, а потім стала пілотом дронів: на фронті загинула 28-річна Владислава Черних. Прямий. 30 грудня 2022. Процитовано 29 червня 2024.
  7. ↑ а б Кречетова, Діана (29 грудня 2022). Була і медикинею, і розвідницею: на війні загинула військова «Аїда» з підрозділу «Хартія». Українська правда. Процитовано 29 грудня 2022.
  8. ↑ Цьомик, Ганна; Новосел, Олександра (30 грудня 2022). «Ми пам'ятатимемо, відплата буде». У Харкові попрощалися з бойовою медикинею Владиславою Черних. Суспільне. Процитовано 29 червня 2024.
  9. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. ↑ Вулицю у Харкові хочуть перейменувати на честь Дмитра Коцюбайла. Харків Times. 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  11. ↑ У Харкові почалося голосування за вулиці Дмитра Коцюбайла, Олега Громадського, Георгія Тарасенка і сквер Влади Черних. Kharkiv Today. 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  12. ↑ У Харкові з'явились вулиці на честь Дмитра Коцюбайла, Георгія Тарасенка, Олега Громадського і сквер Влади Черних. Kharkiv Today. 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  13. ↑ До музею історії передали особисті речі «Аїди». Харківський національний медичний університет. 12 квітня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  14. ↑ У Харкові увічнять пам’ять загиблих дітей і доброволиці Владислави Черних. Media Port. 17 лютого 2023. Процитовано 29 червня 2024.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черних_Владислава_Валентинівна&oldid=43942480