Перейти до вмісту

Чеські Будейовиці

Координати: 48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д. / 48.97417; 14.47444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чеське Будейовіце)
Чеські Будейовиці
České Budějovice
Герб Прапор
герб Прапор Чеських Будейовиць
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі
Основні дані
48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д. / 48.97417; 14.47444
Країна Чехія
Регіон Південночеський край
Район Чеські Будейовиці
Столиця для Південночеський край, Південно-Чеська областьd і Q89276496?

Межує з

— сусідні нас. пункти
Planád, Včelnád, Roudnéd, Rudolfovd, Staré Hodějoviced, Srubecd, Litvínoviced, Hlincová Horad, Branišovd, Vrátod, Dubičnéd, Dobrá Voda u Českých Budějovicd, Усі́льне, Hůryd, Zvíkovd, Hluboká nad Vltavoud, Ledeniced, Hrdějoviced, Boršov nad Vltavoud, Čejkoviced, Dasnýd ?
Поділ
  • České Budějovice 1d[2], České Budějovice 2d[2], České Budějovice 3d[2], České Budějovice 5d[2], České Budějovice 6d[2], České Budějovice 7d[2], České Budějovice 4d[2]
  • Засновано липень 1265
    Перша згадка 1265[3]
    Площа 55,56 км²
    Населення 94 014 (2019)
    Висота НРМ 381  м
    Водойма Влтава, Малше
    Міста-побратими Зуль (1979), Нітра (1994), Лінц (1987), Лор'ян (1997), Пассау (1993)[1]
    Часовий пояс UTC+1
    Номери автомобілів C
    Код LAU (NUTS) CZ544256
    GeoNames 3077916
    OSM r437861  ·R
    Поштові індекси 370 01-370 07
    Міська влада
    Адреса Magistrát města Č. Budějovic
    Nám. Přemysla Otakara II. 1/1
    České Budějovice 1
    370 92 České Budějovice 1
    Мер міста Іржи Свобода (чеськ. Jiří Svoboda)
    Вебсайт c-budejovice.cz
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Чеські Будейовиці у Вікісховищі

    Чеські Будейовиці[4] (іноді Чеське Будейовіце[5], Ческе-Будейовіце[6]; чеськ. České Budějovice; нім. Budweis) — місто на півдні Чехії, адміністративний центр Південночеського краю.

    Лежить місто біля злиття річок Влтава і Малше. Населення — 96 053 (2009).

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Клімат

    [ред. | ред. код]
    Клімат Чеських Будейовиць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C −0,2 0,5 3,3 7,9 13,1 16,2 18,2 18,1 14,5 10,1 3,6 0,3 8,8
    Середня температура, °C −3,8 −3,5 −0,9 3,1 8,1 11,2 13,1 12,8 9,5 5,2 0,1 −3 4,3
    Середній мінімум, °C −6,7 −6,4 −4 −0,6 3,8 6,8 8,7 8,7 5,9 2,1 −2,6 −5,7 0,8
    Днів з опадами 12 11 13 11 12 14 13 11 10 10 12 13 142
    Джерело: www.yr.no

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Місто Чеські Будейовиці засноване в 1265 році чеським королем Пржемислом Отакаром II (чеськ. Přemysl Otakar II). Місто швидко будувалося та економічно розвивалося завдяки своєму статусу королівського міста і розташуванню на перетині торгових шляхів. Аби зміцнити вірність жителів міста до королівської влади, король наділяв Будейовиці різними привілеями.

    Наприкінці XIII — поч. XIV століття в місті були зведені 2 католицьких храми, а саме місто оточене фортечною стіною. Протягом наступного XV століття Чеські Будейовиці, у яких були сильні позиції католицької церкви, були оплотом боротьби проти гуситів. У місті налічувалося 4000 жителів, і воно було одним з найбільших і найзначущих міст Чеського королівства.

    У XVI столітті місто переживає сильний економічний підйом, пов'язаний насамперед з видобутком срібла, а також з розвитком рибальства і торгівлі сіллю. Будівництво будинків у Чеських Будейовицях у цей період підпорядковане канонам архітектури Ренесансу. У 1569 році в Чеських Будейовицях засновано монетний двір, де карбувалися монети зі срібла, видобутого в околицях міста.

    Тридцятирічна війна не заподіяла великої шкоди місту, проте в липні 1641 сталася велика пожежа, яка знищила більш ніж половина будинків. Відновлення міста тривало кілька десятиліть. Епоха бароко значно змінила вигляд міста: у цей період було побудовано низку релігійних об'єктів, а також фонтан Самсона на центральному майдані, що є одним із символів міста.

    У XVIII столітті зростання культурного значення міста сприяло заснування тут латинської гімназії, міського театру і філософського інституту. За імператора Йосифу II в 1785 році було засновано Будейовицьку єпархію.

    У XIX столітті технічний прогрес торкнувся багатьох сторін життя міста. Кінна залізниця, побудована в період між 1825 і 1832 роками та пов'язала Чеські Будейовиці з Лінцем, була першим таким спорудженням в Європі. У цей же період на річці Влтаві розвивалося торгове судноплавство. Розвиток транспорту тісно пов'язаний зі зростанням промисловості та торгівлі. У 1847 році компанія «Hardtmuth» (виробник канцелярських товарів марки «Koh-I-Noor») з Відня перенесла в Чеські Будейовиці виробництво олівців і керамічних виробів, у зв'язку з чим в місті з'явилася перша велика фабрика. У 1895 році була заснована Чеська акціонерна пивоварня, відома нині пивоварня «Budweiser Budvar» (чеськ. Budějovický Budvar), котра має законні права на продаж свого пива під брендом «Budweiser» у більшості країн Європи.

    До кінця XIX століття населення міста і навколишніх сіл в основному складали німці, проте поступово чеське населення стало переважати, хоча й до 1918 року бургомістрами міста були німці. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, будейовицькі німці були депортовані до Західної Німеччини та Австрії.

    У XX столітті Чеські Будейовиці стали економічною і культурною столицею Південної Чехії. З 1991 року в Чеських Будейовицях діє Південночеський університет, а з 2000 року в місті розташовується адміністрація Південночеського краю.

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    Чеські Будейовиці розташовані на перетині транспортних осей ПрагаЛінц і Відень—Чеські Будейовиці—Пльзень. З півночі на південь через місто проходить швидкісна траса R 3/E 55, що з'єднує столицю Чехії Прагу з містом Лінц в південній Австрії. Інша значуща транспортна магістраль проходить із заходу на схід і з'єднує Відень із містом Пльзень (швидкісна траса R 20/E 49). Крім автомобільних доріг обидва ці напрями пов'язують також залізничні магістралі. На початку 2006 року місту переданий для цивільного використання колишній військовий аеродром Плана (Planá) на південно-західній околиці міста. За чинним проєктом розвитку до 2011 року на базі цього аеродрому буде створено міжнародний аеропорт Чеські Будейовиці, здатний приймати літаки типу «Боїнг 737» і «Аеробус 318» і щорічно обслуговувати приблизно 600 000 пасажирів.

    У місті представлені міські автобуси та тролейбуси.

    Спорт

    [ред. | ред. код]

    У місті існує професійний хокейний клуб «Мотор Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Будвар Арена.

    Також є футбольний клуб «Динамо Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Střelecký ostrov.

    Пам'ятки

    [ред. | ред. код]
    • Квадратна міська площа зі статуєю Самсона (фонтан Самсона) у стилі бароко
    • Ратуша на міській площі, побудована в 1727—1730 рр. з трьома башточками та статуями, що втілюють чотири цивільні чесноти: Справедливість, Мужність, Мудрість і Обачність
    • Чорна Вежа (чеськ. Černá Věž) — 72 метрова вежа в центрі міста
    • Собор Святого Мікулаша (чеськ. Katedrála Sv. Mikuláše) в історичному центрі міста
    • Домініканський монастир (чеськ. Dominikánský klášter)
    • Вежа Залізна Діва (чеськ. Železná panna) із частиною збережених міських укріплень (фортечної стіни)

    У Чеських Будейовицях розташовані Південночеський театр, Сучасний концертний зал, Музей Південної Чехії, Музей мотоциклів, Музей енергетики. Недалеко від міста розташований популярний серед туристів замок в неоготичному стилі Глубока (Zámek Hluboká).

    У культурі

    [ред. | ред. код]

    Місто згадується в романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», як місце локалізації маршового батальйону, в який герой роману йшов не найкоротшою дорогою.

    Відомі особистості

    [ред. | ред. код]

    У місті народився:

    Галерея

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Partnerská města (чес.)
    2. а б в г д е ж Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    3. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    4. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
    5. Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    6. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
    7. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання

    [ред. | ред. код]