Перейти до вмісту

Іван Васильович Чорторийський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Васильович Чорторийський
Народивсяневідомо
Помербл. 1460
Трубчевськ
Країна Велике князівство Литовське
Місце проживанняТрубчевськ
Знання мовросійська
Титулкнязь
РідЧорторийські
БатькоВасиль Констянтинович Чорторийський
РодичіОлександр Чорторийський
Михайло Чорторийський (брати)

Іван Васильович Чорторийський (пол. Czortoryjs'kyj Iwan Wasylowycz, ? — 1460) — литовсько-руський князь з роду Чарторийських. Один з убивць великого князя литовського Сигізмунда Кейстутовича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Згаданий в джерелах у 1438—1454 роках. На грамотах князя Свидригайла його підпис стоїть одним з перших. Князь Іван та його брат Олександр були прибічниками Свидригайла у його війнах з двоюрідним братом, Сигізмундом за владу у Великому князівстві Литовському.

Разом з братом Олександром (конюшим великого князя Сигізмунда[1]) та Яном Довгірдом 1440 p. в Троцькому замку здійснив замах на Сигізмунда Кейстутовича. Ян Длугош та лівонські джерела головним організатором вважають саме Івана Чорторийського, руські літописи — його брата Олександра.

Після вчинення замаху князь Іван закрився в верхньому Троцькому замку, перебував там до того часу, поки не отримав від великого князя литовського Казимира Ягелончика «лист безпеки». В 1441, 1445 роках перебував у Львові. В 1451 на Волині на нього здійснили напад татари.

Після смерті Свидригайла підтримав передачу Луцького замку (1452) литвинам, висланим від великого литовського князя. В тому ж році перебрався на Сіверщину, де великий князь литовський Казимир Ягеллончик передав йому половину Трубчевського князівства.

Помер князь Іван, ймовірно, в Трубчеську, не залишивши після себе нащадків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Czartoryscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Kuczyński S. M. Czartoryski Iwan Wasylewicz, ks., h. Pogoń litewska († ok. 1460) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 275—276. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]