Перейти до вмісту

Гра за листуванням

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шахи за листуванням)

Гра за листуванням — це гра коли ходи передаються партнерами за допомогою засобів поштового зв'язку.[1]

Різновид заочних шахів. Після широкого розповсюдження інтернету майже не використовується.

Історія

[ред. | ред. код]

Передбачається, що перші відомості про шахову гру за листуванням  містяться в одній з книг англійського орієнталіста Томаса Гайда. Приблизно в 1650 р. він писав: «Мені повідомили, що венеційські і слов'янські купці, хоч і живуть у різних країнах, мали звичай грати в шахи за листування. Кожен хід пропонувався листом, і було дуже дорого обом граючим закінчити цю партію».[1]

У старовинних італійських книгах збереглися згадки про гру венеційців -, яка велася на відстані, з жителями сусідніх міст із Далмацією.

У ті часи поштове обслуговування було настільки повільно, що терміни гри, затягувалися до нескінченності. Батьки помирали, заповідаючи своїм синам продовжити гру і намагатися виграти, а в разі поразки — сплатити програш (нерідко це були, значні суми).[1]

Пошта того часу не могла доставляти кореспонденцію з такою швидкістю, як зараз,— у поштових каретах везли її гінці з міста до міста, з країни до країни. Але вже й тоді шахові ходи в конверті, долаючи відстані, почали свою подорож по землі.

У 1710 р. пруський король Фрідріх II грав у шахи за листування з Вольтером. «Великий Фрідріх не терпів взагалі ніяких ігор, а особливо азартних і заборонив їх у Пруссії; але у шахи е тільки дозволяв грати, но навіть сам любив їх і вів з Вольтером гру через листи»,— писав А. Петров у книзі «Шахова гра, наведена в систематичний порядок» (1824 р.)

На початку XIX століття починають проводитись матчеві зустрічі з листування між клубами. Перша партія в такому заочному поєдинку, запис якої зберігся, була зіграна між шахістами Гааги та Бреди у 1804 році.

У матчі між індійськими містами Мадрасом і Хайдарабадом (1828—1829) ходи доставлялися слонами. А в матчі між Парижем і Лондоном використовувалася голубина пошта.

Під час заочної зустрічі міст Единбурга і Лондона, яка відбулася в 1824—1828 р.р. три партії починалися ходами

1. е2 — е4  е7 — е5 2.Kg1 — f3  Kb8 — c6 3.d2 — d4 — цей дебют почав називатися шотландська партія. В цій грі шотландські шахісти перемогли 3 : 2 [1]

Шахова гра  на відстані тобто шляхом листування або передачі по телефону, поширилася лише в другій половині минулого століття.

Збільшення швидкості обміну листами, винахід телеграфу, телефону, а потім і радіо поступово створили можливість розігрувати індивідуальні та колективні шахові партії між людьми на дедалі більшій відстані.

Вже в 30-ті  роки минулого століття турніри з листування вели один з одним шахові клуби Берліна і Магдебурга.[2]

У 1834 р. розпочався матч між шаховими клубами Лондона і Парижа. Обидві партії виграли французькі шахісти. В одній з них парижани у відповідь на 1. е2-е4 послали свій хід у конверті 1. … е7-е6. З того часу такий початок партії, що іменувався раніше нормальним дебютом, став називатися французький захист.[1]

Особливо популярною гра за листуванням у 70 –і роки XIX століття була у Англії. Історія заочних шахів наводить матч між Віденським і Лондонським шаховими клубами, який виграли англійці (1872—1873). Команду Відня очолював видатний майстер І. Коліш, за команду Лондона грав майбутній чемпіон світу з шахів В. Стейніц.[1]

Англійський  початок — Р 30/b

Лондон — Відень

1872—1873 гг.

1. с4 е5 2. КсЗ Сb4 3. Kd5 Се7 4. d4 ed 5. Cf4 с6 6. К: е7 К: е7 7. Ф: d4 0—0 8. е4 d5 9. 0—0- 0 Се6 10. Kf3 Kd7 11. Kg5 h6 12. ed  Cf5 13. Ке4 cd 14. КсЗ Кb6! 15. Се5 Кc6 16. Фf4 К: е5 17. Ф: е5  Фg5 18. f4  Фgб 19. с5 Кв7  20. Фd4  Тfd8 21. К: d5 Крf8 22. КеЗ Kpg8  23. Сс4 Тас8 24. Тhе1 Се4 25. b4 b6 26. Фd6  bc  27. Фе7 сb 28. Т: d7 Те8 29. Фd6  Ф: d6 30. Т: d6 С: g2 31. Тd4 Сd5 32. Т: d5 Т: с4 33. К: с4 Т: e1 34. Крb2 Те4 35. Тd8  Крh7 36. КрbЗ Т: f4 37. Та8  g5 38. Т: а7 h5 39. Кр: d4 g4 40. а4 Тf2 41. а5 h4 42. Тd7 Т: h2 43. Т: f7 Крg6 44. a6 Те2 45. а7 Те8 46. Тb7 Та8 47. Кb6 hЗ 48. К: а8 h2 49. Тb6. Чорні   здалися.[1]

В минулому столітті два американських шахіста розіграли між собою партію, що тривала шістнадцять років! Вони почали обмінюватися листами в 1859 році і закінчили гру в кінці 1875 року.[2]

На початку ХХ ст. шахи за листуванням розглядалися., як побічний варіант шахів.

Шахісти, що заочно грають один з одним, охоплюють весь світ, і об'єднані Міжнародною федерацією.

Грі  за листуванням  було присвячені не одне видання (широко відомі журнали: постійний додаток «Ферншах»  до «Каганснойсте Шахнахріхтен» у двадцяті роки, а також виданий  багатьма мовами в Югославії «Мейл Чесс» — орган Міжнародної федерації заочних шахів).

Один з найбільш шахових пропагандистів шахів за листуванням був німецький шаховий діяч і чудовий гравець д-р Едуард Дікхофф, який помер у 1949 році. На його честь був організований гігантський, заочний турнір, що тривав два роки (1954—1956 роки), який охопив 1860 гравців із 33 країн! За цей час було розіграно 8856 партій.[1]

Шахісти  України за листуванням

[ред. | ред. код]

А. Бангієв (Севастополь), Б. Петров (Одеса), В. Юдин, (Севастополь), П. Войтик (Ворошиловградська обл.), И. Фойгель (Київ).

Ю. Сахаров, В. Братцев, В. Ершов, Г. Демін, Л. Рубинчик, В. Гуревич, Ю. Смолянский, Л. Чепурний, М. Усачий, А. Волчок, А. Вайсман.[1]

Шахісти м. Харкова

[ред. | ред. код]

Шахісти Харкова грали за листуванням у 1878 і 1881 роках із закордонними шаховими гуртками міста Петербурга і Москви, а також міста Безансона (Франція)

1882—1885 р. перший турнір за листуванням 12-ти шахістів Російської імперії. Перемогу здобув харківський гравець Михайло О.Шабельський (1848—1909).

В другому турнірі за листуванням  перше місце здобув М.Чигорин, який зіграв у нічию з М.Шабельським і виграв  усі партії.

Друге-третє місця поділили А.Базаров (Ялта) і Доррер (Харків).

1886 р. розпочався тематичний турнір за листуванням. Найкращого успіху в ньому добився харків'янин Б. А. Янкович.

В усіх цих турнірах постійно грав і здобував високі місця харківський першокатегорник А. Л. Ромашкович (1866—1942), який у 4-му турнірі (1895—1896) вийшов переможцем.[3]


Koмaнднa oлiмпiaдa ICCF

[ред. | ред. код]
# Poкiв Зoлoтo Cpiблo Бpoнзa Україна Україна
1 1949-1952 Угорщина Угорщина 25 Чехословаччина Чехословаччина 20 Швеція Швеція 19,5
2 1952-1955 Чехословаччина Чехословаччина 27,5 Швеція Швеція 27,5 Німеччина Німеччина 27
3 1958-1961 СРСР СРСР 35,5 Угорщина Угорщина 32,5 Югославія Югославія 32
4 1962-1964 СРСР СРСР 36  НДР 28,5 Швеція Швеція 27,5
5 1965-1968 Чехословаччина Чехословаччина 31,5 СРСР СРСР 30  ФРН 29,5
6 1968-1972 СРСР СРСР 38 Чехословаччина Чехословаччина 28,5  НДР 25,5
7 1972-1976 СРСР СРСР 35,5 Болгарія Болгарія 30 Велика Британія Велика Британія 29,5
8 1977-1982 СРСР СРСР 46,5 Угорщина Угорщина 44 Велика Британія Велика Британія 41,5
9 1982-1987 Велика Британія Велика Британія 33,5  ФРН 30 СРСР СРСР 27
10 1987-1995 СРСР СРСР 34 Англія Англія 33,5  НДР 33,5
11 1992-1999 Чехословаччина Чехословаччина 45,5
Німеччина Німеччина 45,5
Канада Канада 40
Шотландія Шотландія 40
12 1998-2004 Німеччина Німеччина 47,5 Литва Литва 42,5 Латвія Латвія 42,5 15°
13 2004-2009 Німеччина Німеччина 38 Чехія Чехія 34,5 Польща Польща 32 12°
14 2002-2006 Німеччина Німеччина 45,5 Литва Литва 39,5 США США 36
15 2006-2009 Норвегія Норвегія 48 Німеччина Німеччина 47 Нідерланди Нідерланди 46,5 27°
16[4] 2010-2016 Чехія Чехія 33,5 Німеччина Німеччина 28,5 Франція Франція 26,5 11° (20,5)
17[5] 2009-2012 Німеччина Німеччина 44,5 Іспанія Іспанія 43,5 Італія Італія 39,5 6° (38)
18 2012-2016 Німеччина Німеччина 41,5 Словенія Словенія 41 Іспанія Іспанія 39 18°
19[6] 2016-2021 Болгарія Болгарія 27 Німеччина Німеччина 26,5 Чехія Чехія 26,5
Польща Польща 26,5
6° (25,5)
20 2016-2019 Німеччина Німеччина 39,5 Росія Росія 39,5 Іспанія Іспанія 39 25°
21[7] 2020-2023 Німеччина Німеччина 38 Люксембург Люксембург 37 США США 37 5° (36,5)

Зaoчний Чeмпіoнaт Євpoпи

[ред. | ред. код]
# Рoкiв Чeмпoн
9 1971-1976 Oлeкcaндp Вaйcмaн
17 1977-1983 Apкaдiй Пoдoльcький
18 1978-1982 Волoдимир Kaлyчинк
32 1985-1993 Boлoдимиp Уcaчий
46 1992-1997 Oлeкciй Лeпixoв

Kубoк Дунаю

[ред. | ред. код]
# Poкiв Україна Україна
1 1984-1990 Україна Україна 45/70 Німеччина Німеччина 43,5
2[8] 1990-1996 Німеччина Німеччина 57,5/80 Чехія Чехія 50,5 33,5 (7°)
3[9] 2008-2010 Чехія Чехія 42,5/70 Польща Польща 40,5 37,5 (5°)
4[10] 2012-2014 Росія Росія-II 63/96 Росія Росія-I 57,5 54,5 (3°)
5[11] 2016-2018 Німеччина Німеччина 37,5/66 Італія Італія 37,5 I-34 (5°) / II-27,5 (11°)
6[12] 2019-2021 Україна Україна 38,5/72 Німеччина Німеччина-I 38


Кубок E. Biльгельма

У 1963—1971 був  зорганізований ІКЧФ на честь видатного діяча заочних шахів Ебергардта Вільгельма (Німеччина; 1915—1960) — міжнародний командний турнір, В ньому взяли участь шахісти 16 європейських країн. Кожна країна могла представити по 6 команд. Склад команди — 12 шахістів. Грали у2 етапи: півфінали 1963—1966  (9 груп по 5 команд у кожній) і фінали 1966—1970. Команди-переможці груп грали в фіналі «А», котрі посіли 2-гі місця — у фіналі «Б».[13]

Підсумки фіналу «А»:

1. Литва 65 очок з 96;2. Москва — 61,5;3. Естонія — 53,5;4. ФРН-52;5. НДР — 47;6. Угорщина-45;7. Росія — 44,8. Латвія — 33,5; 9. Бельгія — 28,5.

Результати команди-переможця: 1. В. Мікенас — 6 очок з 8;  2. І Вістанецькіс — 7,5;  3. Ю. Кример — 5,5;  4. Д. Лапеніс — 7;  5. А. Уогяле — 6,5;  6. Г. Плунге — 4;  7. Г. Лакюнас- 3,5;  8. М. Козлов — 2,5;  9. Ю. Буткус- 4,5  10. Л. Фінкельштейнас, Л. Калвяліс — 6;  11. В. Мільвідас 7;  12.О. Владимиров — 5,5.

Підсумки фіналу «Б»:

1.ЧССР — 61 очко;2. Великобританія — 54;3. ЧССР — 2- 51,5;4. ФРН2- 50;5. ЧССР — 3- 49,5;6. Італія — 49;7. Угорщина — 2- 46; 8. Данія — 42,5;9. Іспанія — 27,5.

Цитати видатних шахістів по переписці

[ред. | ред. код]
  • …Ніякого спеціального рецепта для заочної гри не маю. Ретельно обмірковую кожен хід і стараюся — не допустити навіть найменшої неточності в листуванні. Дебютними варіантами занадто  не захоплююся.  Дебют підбираю з таким розрахунком, щоб підготувати хороший ґрунт для гри в міттельшпілі. При цьому, зрозуміло, враховую і особистість партнера".[1]  Л. Омельченко
  • Треба рішуче заперечити  горе-критикам, які стверджують, що гра за листуванням притулок для тих, хто нічого не добився у грі за дошкою. А. Альохін[1]
  • Турніри по листуванню проходять довго. Але це не недостаток, а швидше перевага. Адже можна уважно, не поспішаючи  проаналізувати варіант, оцінити позицію.  В. Загоровський[1]
  • Участь у змаганнях по листуванню привчає до самостійної роботи, об'єктивному аналізу, строгого виконання правил. На відміну від очних, турнірів, коли ліміт часу на обдумування різко обмежений, в грі за листуванням він не так відчувається. Є можливість як слід проаналізувати позицію, проникнути в її глибину, постаратися добратися до істини"  Е. Естрін[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п Серый, Владимир (1983). Шахматный ход по почте (рос.) . Киев: Здоров'я. с. 3, 5, 6, 8, 9, 10, 17, 27, 30, .
  2. а б Гижицкий, Ежи (1970). С шахматами через века и страны (рос.) . Warszawa: Sport i turystyka. с. 301—304.
  3. Семенко, Юрій (1993). Шахи в Україні (укр.) . Львів: Каменяр. с. 129—130. ISBN 5-7745-0522-7.
  4. 16.oлiмпiaдa
  5. 17.oлiмпiaдa
  6. 19.oлiмпiaдa
  7. 21.oлiмпiaдa
  8. 1. K.Дyнaю
  9. 2. K.Дyнaю
  10. 3. K.Дyнaю
  11. 4. K.Дyнaю
  12. 5. K.Дyнaю
  13. Редактор-упорядник Батура., Володимир (2013). Шаховий енциклопедичний словник у 2-х томах. Том 1. А – Н. (укр.) . Луцьк. с. 528. ISBN 978-966-361-748-0.