Шекснинська ГЕС
| Шекснинська ГЕС | |
|---|---|
  | |
| 59°14′09″ пн. ш. 38°29′26″ сх. д. / 59.23583333° пн. ш. 38.49055556° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Адмінодиниця | Вологодська область  |
| Стан | діюча |
| Річка | Шексна |
| Початок будівництва | 1958 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1965/1975 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 84 megawatt |
| Середнє річне виробництво | 125 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблево-руслова |
| Розрахований напір | 11 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | горизонтальні капсульні поворотно-лопатневі |
| Кількість та марка турбін | 2хПЛ 20/548-ГК-550, 2хПЛ 548-ГК-5 50 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х229, 2х200 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна, земляна дамба |
| Висота греблі | 21 м |
| Довжина греблі | 808, 278 м |
| Шлюз | двонитковий двокамерний |
| ЛЕП | 110 кВ |
| Власник | Мінтранс Росії |
  Шекснинська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Ше́кснинська гідроелектроста́нція (Черепове́цька ГЕС) — ГЕС на річці Шексні у Вологодський області, біля селища Шексна. Входить до складу Волго-Балтійського каналу.
Будівництво ГЕС почалося в 1958 р., закінчилося в 1966 р. (будівництво другої черги відбувалося в 1973 — 1975 рр.). ГЕС побудовано за русловою схемою. Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля завдовжки 808 м і найбільшою висотою 21 м;
- земляна дамба завдовжки 278 м;
- двонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
- будівля ГЕС, поєднана з поверхневим водозливом.
Потужність ГЕС — 84 МВт, середньорічне вироблення — 125 млн кВт·год. У суміщеній будівлі ГЕС розміщено 4 горизонтальні капсульні гідроагрегати, що працюють при розрахунковому натиску 11 м: 2 гідроагрегати потужністю по 22 МВт і 2 гідроагрегати потужністю по 20 МВт. Гідроелектростанція унікальна за своєю конструкцією, капсульні гідроагрегати вмонтовані безпосередньо у водозлив. Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 1,2 км) утворюють велике Шекснинське водосховище, що містить у собі Біле озеро. Площа водосховища 1670 км², повна і корисний об'єм 6,6 і 1,85 км³. При створенні водосховища було затоплено 25,1 тис. га сільгоспугідь, перенесено 7751 будову.
Шекснинська ГЕС спроєктована інститутом «Ленгідропроект».
Вироблення електроенергії для Шекснинського гідровузла другорядним завданням, головним чином гідровузол призначений для забезпечення судноплавства по Волго-Балтійському каналу, будучи його сьомим ступенем.
Шекснинська ГЕС експлуатується Волго-Балтійським державним басейновим управлінням водних шляхів і судноплавства, що входять у Мінтранс Росії.
- Червень 1963 — початок наповнення Шекснинського водосховища;
- 1964 — початок будівництва ГЕС;
- 1965 — введення першого гідроагрегату;
- 1966 — введення другого гідроагрегату;
- 1973 — початок будівництва другої черги ГЕС;
- 1974 — введення третього гідроагрегату;
- 1975 — введення четвертого гідроагрегату;
- 2 січня 1975 — гідровузол прийнятий до промислової експлуатації;
- 1980 — розпочато будівництво другої нитки шлюзів;
- 1990 — введена в дію друга нитка шлюзів.
-
Схема Шекснинської ГЕС -
Розріз Шекснинської ГЕС
- Официальный сайт ГБУ «Волго-Балт» [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Описание Шекснинской ГЭС на сайте института «Ленгидропроект»[недоступне посилання з серпня 2019]