Перейти до вмісту

Шишко Костянтин Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шишко Костянтин Михайлович)
Кость Шишко
Кость Шишко
Ім'я при народженніШишко Костянтин
ПсевдонімКость Шишко
Народився24 травня 1940(1940-05-24)
с. Обенижі, Турійського району, Волинської області
Помер24 січня 2002(2002-01-24) (61 рік)
м. Луцьк
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, художник
Мова творівукраїнська

Шишко Костянтин Михайлович (* 1940, Луцьк — † 2002, Луцьк) — український поет, художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кость Шишко народився 24 травня 1940 року.

Навчався у Луцькій загальноосвітній школі № 2.

Закінчив Луцький державний педінституті ім. Лесі Українки.

Працював інструктором у Волинському обкомі комсомолу.

Поет-шістдесятник на повен голос заявив, що ми, українці, – «…не підпільна організація, ми – Нація!». За такі публічні висловлювання радянська репресивна комуністична система зламала поетові життя. У 1965 році під час сумнозвісного Луцького процесу над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) він потрапив у число неблагодійних. Кость проходив по цій справі як свідок і співучасник. Поета арештували на весіллі у друзів. Його виключили з партії, звільнили з роботи. А головне – не давали публікуватись. Та славний волинянин не зневірився, жив скромно, але чесно.

Саме в період страшних випробувань його покинула дружина. Згодом він зазначав, що в цій драматичній історії є свій позитив: «Я отримав творчу свободу, можливість писати вільно, не озираючись на «компетентні органи», не зважаючи на недолугі смаки.

Кость Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Багато з них стараннями друзів ще у радянський період побачили світ у самодруківських виданнях. Згодом, після проголошення Україною незалежності, появились збірки «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001). У 2010 році у видавництві "Волинська обласна друкарня" (Луцьк) побачила світ книга "Писанки".

Помер 24 січня 2002 року. Похований у Луцьку. Ніхто не ридав над домовиною поета: він не мав ні дружини, ні дітей, ні родини. Хоронили його друзі у погожий зимовий день. Сміялося Сонечко, а Муза, богиня Поезії, мовчки взяла його в свої обійми…

У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Костеві Шишкові у Луцьку

Твори

[ред. | ред. код]
  • Епупея (1992)
  • Сльоза олії золота (1997)
  • Сонети (1997)
  • Вибрані вірші, Вогонь, Пісня дощу (2001)
  • Писанки (2010)

Аудіозаписи

[ред. | ред. код]

Кость Шишко. Мої скарбони : https://www.youtube.com/watch?v=JXL1YqyHIjE

Шумський Роман. Кость Шишко: https://www.youtube.com/watch?v=bV2bs0eCie4

ГаРмИдЕр: читання "Епупеї" Костя Шишка: https://www.facebook.com/garmyder/videos/935851886841783/

Тексти

[ред. | ред. код]

Збірка "Пісня дощу": https://volart.com.ua/pdf/art/shyshko.pdf

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Шишко Костянтин. Галерея Мистецтв. Бібліотека творів [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
  • Навроцька Зоя. Поета арештували на весіллі у друзів. Газ. "Волинь", 23 травня 2019 р.
  • Назарук І. Особливості інтимної лірики Костя Шишка / Ірина Назарук // Актуальні проблеми слов"янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст.; (гол. ред. В.А.Зарва). Бердянськ: БДПУ, 2013. Вип. XXVII. Ч. 2. С. 128 135.
  • Назарук І. Екзистенційні мотиви поетичного доробку Костя Шишка / Ірина Назарук // Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки". Вип. №30 (363). Черкаси, 2015. — С. 58 63.
  • Назарук І. Система не зламала душу поета. Газ. Волинь, 27 березня 2012 р., с. 10.