Американське шпигунство в Радянському Союзі та Російській Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шпигунство США в СРСР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Американське шпигунство в Радянському Союзі та Російській Федерації
Зображення
Місце розташування Росія
СРСР
CMNS: Американське шпигунство в Радянському Союзі та Російській Федерації у Вікісховищі

Сполучені Штати протягом довгого часу шпигували за Радянським Союзом та його державою-наступницею, Російською Федерацією .

Радянський Союз

[ред. | ред. код]
Військові аташе іноземних посольств відвідують виставку останків американських розвідувальних літаків U-2, знищених 1 травня 1960 року під Свердловськом (нині Єкатеринбург).

Протягом холодної війни акти шпигунства стали дуже поширеними, оскільки напруга між Сполученими Штатами та Радянським Союзом посилилася.[1] Інформація в данній ситуації відігравала вирішальне значення в холодній війні і була необхідною для перемоги ефірної сторони. Сполучені Штати, і Радянський Союз розуміли цей факт і робили все, аби опередити одна одну. Насамперед вкладали великі кошти в шпигунські місії та технології.

Статус

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, за словами урядовців США, виділялось Розвідувальним співтовариством США до 10 відсотків своїх бюджетів лише на шпигунство, пов'язане виключно з Росією.[2] У жовтні 2021 року New York Times, повідомила, що ЦРУ визнало, що за останні роки вони втратили «тривожну кількість інформаторів», завербованих з іноземних країн, включаючи Росію, для шпигунства на користь Америки.[3]

Інциденти

[ред. | ред. код]
  • У 2000 році колишній офіцер морської розвідки США був визнаний російським судом винним у шпигунстві і засуджений до 20 років ув'язнення, однак пізніше він був помилуваним президент Росії Володимиром Путіном . Під час затримання чоловік прагнув придбати технічні деталі про російську реактивну торпеду; Пізніше він запевняв, що шукав тільки несекретну інформацію щодо торпеди лише для свого технічного консалтингу.[4]
  • У 2013 році Райан Фогл, третій секретар посольства США в Москві, був депортований з Росії після того, як російські контррозвідники зловили його, коли він носив дві перуки, три пари сонцезахисних окулярів, московський вуличний атлас, 130 000 доларів США готівкою і «лист, що пропонує до 1 мільйон доларів на рік для довгострокової співпраці».[5][6][7]
  • У 2017 році російська влада заарештувала спеціаліста з кібербезпеки, працював у Федеральній службі безпеки, який на їх думку передавав секретну інформацію американській розвідці.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jussi M. Hanhimäki; Odd Arne Westad (2004). The Cold War: A History in Documents and Eyewitness Accounts. Oxford University Press. с. 445–. ISBN 978-0-19-927280-8. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  2. Miller, Greg (14 вересня 2016). As Russia reasserts itself, U.S. intelligence agencies focus anew on the Kremlin. The Washington Post. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  3. CIA sounds alarm over capture, killing of dozens of informants: report. New York Post (амер.). 6 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  4. Tavernise, Sabrina (15 грудня 2000). American Jailed as Spy in Moscow Is Freed on Putin's Orders; U.S. Welcomes Gesture. The New York Times. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  5. Haynes, Gavin (20 травня 2013). Tinker, Tailor, Soldier, Dickhead. Vice Magazine. Процитовано 12 травня 2017.
  6. Goldman, Russell (5 січня 2017). Spies vs. spies: How the Cold War lives on between Russia and the United States. Globe & Mail. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  7. Ryan Fogle: Russia to expel diplomat arrested trying to recruit for CIA. The Guardian. 15 травня 2013. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  8. Police Arrest Alleged U.S. Spy Working in Heart of Russian Cybersecurity. Moscow Times. 26 січня 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.