Сопітські Полонини
Со́пітські Полони́ни, інколи Щавле́ва Гря́да — гірський хребет в Українських Карпатах, що в масиві Сколівські Бескиди. Знаходиться на південний схід від села Майдан (3,7 км), на південь від сіл Довге (3,6 км) та Сопіт (5.5 км). Повністю розміщений на територіях Національного природного парку «Сколівські Бескиди». З лугів хребта можна побачити долину річки Стрий, скелі в Уричі, різні хребти Сколівських Бескидів, Вододільний хребет, Боржаву та інші.
|
Сопітські полонини Щавлева гряда | ||||
 | ||||
|
49°07′20″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 49.12222° пн. ш. 23.33500° сх. д. | ||||
| Розташування |
 УкраїнаЛьвівська область, Стрийський район | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Сколівські Бескиди (Українські Карпати) | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1177,5 м (макс.) | |||
| Маршрут | з сіл Майдан, Довге, Сопіт | |||
  Сопітські полонини Сопітські полонини (Львівська область) | ||||
Основна лінія хребта простягається на 7,3 км[1] від залісненої долини річки Крушельниця, що відділяє гряду від північно-західних схилів хребта Парашки, до ізольованої гори Коньова (Героїв Небесної Сотні). Найвища точка — Великий Верх (1175,5 м). Хребет має притаманну масиву асиметричну форму з крутими північними схилами, розчленованими численними потоками, та південні — пологіші з поступовим спуском до долин річок, розділених перемичкою в місцевості "нетрі Громового лісу"[2], що з'єднує Високий Верх з вершиною Серединного хребта Виднога (1132,4 м).
Схили переважно вкриті ялицевими та ялицево-буковими лісами, а на верхній лінії проростає субальпійське криволісся. В районі гори Щавник знаходяться полонини (вторинні луки), де ростуть багато рослин притаманних для місцевих умов: лілія лісова, декілька видів червонокнижних зозулинців, арніка гірська, верес, чемериця, калган, звіробій та інші.
Поряд з цим, гряда відіграє роль важливого вододолу, тому тут беруть свій початок декілька гірських струмків: Глиняний, Кривець, Сопіт, Лазний, Крушельниця.
З геоморфологічної точки зору Сопітські полонини, не є окремим хребтом, а належить до цілісного хребта в межах Парашківської морфоструктури, що тягнеться від вершини Корчанка (1177,5 м) до вершини Горб (885,6 м), але з погляду орографічного аналізу має право вважатись окремою структурою через морфологічний роздільник у вигляді долини річки Крушельниця та загальне відокремлене розташування.
Попри те, що хребет є відносно маловідомим у туристичному середовищі, тут проходить кільцевий туристичний шлях №5049 «Сопітські мандри від водоспаду до полонини», що починається в с. Сопіт та проходить повз водоспад Сопіт. Також є промаркований маршрут від водоспаду Лазний[3]. Фактично, це доволі важкопрохідний хребет, який у порівнянні з Парашкою є більш диким і місцями сильно зарослим, тому недосвідченим туристам його не рекомендують для сходжень.
- Великий Верх (Високий Верх або Широкий Верх)[4][5] (1175,5 м)
- Щавник (1131 м)
- Лаз (1082,3 м)
- Щавина (Голинь)[6] (1035,8 м)
-
Вигляд на г. Парашка -
Зимова Щавлева Гряда -
На передньому плані — Серединний хребет, удалині — хребет г. Перекоп
- ↑ Довжина хребта згідно з сервісом Mapy.cz.
- ↑ Сопітські Полонини, або Село глухих кабанів та нахабних ведмедів. eXplorer.lviv.ua (укр.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Escaper, Sulphurtown (неділя, 28 червня 2015 р.). Серединний хребет [похід з Сопота] - КругоЛьвів. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Точка: Високий Верх (2211580397). OpenStreetMap (укр.). 20 січня 2025. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Карта австрійська 750 метровка квадрат 4371 (укр.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Гора Коньова - найвища вершина Дрогобицького району. SPADOK.ORG.UA (укр.). Процитовано 1 лютого 2025.
- Маршрут №5049 «Сопітські мандри від водоспаду до полонини»
- Карти РСЧА, 500-метровки генштаб квадрат M-34-107-4
- Карта генштабу. Квадрат М-34-107
- Геоморфологія Скибових Карпат / Я. С. Кравчук. — Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2005. — 57, 196 с. — (Рельєф України). — ISBN 966-613-418-7