Копелян Юхим Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юхим Копелян)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Копелян
Ім'я при народженніЮхим Залманович Копелян
Народився30 березня (12 квітня) 1912(1912-04-12)
Речиця, Мінська губернія, Російська імперія
Помер6 березня 1975(1975-03-06) (62 роки)
Всеволозьк, Ленінградська область, РРФСР, СРСР[1]
  • інфаркт міокарда
    • ПохованняЛітераторські мостки
    Громадянство Російська імперія
     СРСР
    Діяльністьактор, актор озвучування
    Alma materСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
    ЗакладВеликий драматичний театр імені Георгія Товстоногова
    Роки діяльності1932—1975
    ДружинаЛюдмила Макарова (1921—2014), Народна артистка СРСР (1977)
    ДітиКирило Юхимович Копелян (1948—2005, актор)
    Брати / сестриIsaak Kopelyand
    IMDbnm0465748
    Автограф
    Нагороди та премії
    медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
    народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
    CMNS: Юхим Копелян у Вікісховищі

    Юхим Захарович Копелян (рос. Ефи́м Заха́рович Копеля́н; 30 березня (12 квітня) 1912(19120412) — пом. 6 березня 1975) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1957). Народний артист РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1973). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1976 — посмертно).

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Юхим Копелян народився 1912 р. в Речиці (нині — Гомельська область, Білорусь) у єврейській родині лісозаготівельників. У його батька, бракера з лісозаготівлі[2] Залмана Давидовича Копеляна (1874—1956), уродженця Катеринослава, та матері, Маші Мордухівни Копелян (уродженої Френкель, 1878—1954)[3], родом з Речиці[4][5] було ще п'ять синів. Батьки уклали шлюб 3 серпня 1899 року у Носовичах Гомельського повіту Могилівської губернии[6]. Діду по материнській лінії, лісопромисловцю та одному з найзаможніших людей Речиці Мордуху Хацкелевичу Френкелю, належав лісопильний завод, який постачав деревину для мостів військового відомства[7]. Один зі старших братів, Ісак Залманович Копелян, став відомим художником, двоє загинули на фронті в роки Другої світової війни: Абрам (1902—1945) — під Ленінградом, Євген (1908—1945) — у Польщі[8]. Також були брати Михайло (1900—1984) та Григорій (1914—1936).

    У 1912—1929 роках жив у Речиці на вулиці Карла Маркса, будинок 25. 1928 року закінчив Речицьку трудову школу. У 1928—1929 роках працював художником при Речицькому кінотеатрі. У 1929 році приїхав до Ленінграда і деякий час працював токарем на заводі «Червоний Путиловець», а потім вступив до Інституту пролетарського образотворчого мистецтва (нині Інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Є. Ріпина) на архітектурний факультет, де раніше навчалися його два брата.

    Закінчив студію при Ленінградському Великому драматичному Театрі (1935), де потім працював.

    Під час німецько-радянської війни (1941—1943 рр.) служив у фронтовому Театрі народного ополчення.

    Один з провідних акторів Великого драматичного театру в Ленінграді. Як режисер поставив кілька вистав.

    Дебютував в кінематографі в картині «Помилка героя» (1932). Зіграв близько дев'яноста ролей в кіно, телефільмах і фільмах-спектаклях. Знявся в ряді українських кінострічок.

    Працював на дубляжі і озвучуванні фільмів: «Ніхто не хотів умирати» (1966), «Женя, Женечка і „катюша“» (1967), «Снігуронька» (1968), «Мертвий сезон» (1968), «Початок» (1970), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, голос за кадром) та ін.

    Пішов з життя від інфаркту 6 березня 1975 року в Ленінграді. Похований на Волковському кладовищі в Ленінграді.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    1. 1932: «Помилка героя»
    2. 1941: «Боксери» (Кандахчан)
    3. 1949: «Олександр Попов» (маркіз Солярій)
    4. 1952: «Джамбул» (А. І. Мікоян)
    5. 1955: «Овід» (начальник погранпоста)
    6. 1956: «Старий Хотабич» (буровий майстер Джафар Алі Мухамедов)
    7. 1956: «Шукачі» (Смородін)
    8. 1956: «Пролог» (Георгій Гапон)
    9. 1957: «Ходіння по муках» (козачий єсаул)
    10. 1957: «Балтійська слава»
    11. 1958: «Кочубей» (Серго Орджонікідзе)
    12. 1958: «У дні Жовтня» (Л. Д. Троцький)
    13. 1958: «Містер Ікс» (шанувальник Теодори)
    14. 1959: «Достігаєв та інші» (Мокроусов, поліцейський)
    15. 1961: «Найперші» (Рубен Григорович)
    16. 1962: «713-й просить посадку» (комівояжер-фармацевт)
    17. 1963: «Усе залишається людям» (Філімонов)
    18. 1963: «Зима тривоги нашої»
    19. 1964: «До побачення, хлопчики»
    20. 1965: «Аварія» (Григорій Іванович)
    21. 1965: «Часе, вперед!» (Налбандов)
    22. 1965: «Як вас тепер називати?» (Кольвіц)
    23. 1965: «На одній планеті» (іспанський посол)
    24. 1965: «Двадцять шість бакинських комісарів» (генерал Бахчаров)
    25. 1965: «Страх і відчай у Третій імперії» (Карл, знайомий подружжя Клімбч)
    26. 1965: «Залп «Аврори»» (Лев Троцький і полковник Радомислов)
    27. 1966: «Невловимі месники» (отаман Бурнаш)
    28. 1967: «Бабине царство» (Каспар, фашистський комендант)
    29. 1967: «Микола Бауман» (Сава Морозов)
    30. 1967: «Софія Перовська» (Михайло Таріелович Лоріс-Меліков)
    31. 1968: «Помилка резидента» (Сергєєв)
    32. 1968: «Нові пригоди невловимих» (отаман Бурнаш)
    33. 1968: «Інтервенція» (Филіп, кримінальний авторитет)
    34. 1968: «Крах» (Менжинський)
    35. 1968: «Гроза над Білою» (Ханжін)
    36. 1969: «Її ім'я — Весна» (Тураханов)
    37. 1969: «Злочин і покарання» (Аркадій Іванович Свидригайлов)
    38. 1970: «Доля резидента» (Сергєєв)
    39. 1970: «Чайка» (Дорн)
    40. 1971: «Даурія» (Єлисей Петрович Каргін)
    41. 1971: «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (отаман Бурнаш)
    42. 1971: «Єгор Буличов та інші» (Василь Достігаєв, компаньйон)
    43. 1972: «Хроніка ночі» (Луїс)
    44. 1972: «Свеаборг» (Олексій Дмитрович Нотара)
    45. 1972: «Гросмейстер» (Павло Максимович, вчитель)
    46. 1973: «Вічний поклик» (телесеріал; Михайло Лукич Кафтанов)
    47. 1973: «Крах інженера Гаріна» (Гастон Леклер)
    48. 1973: «Відкрита книга» (Максимов)
    49. 1973: «Виконуючий обов'язки» (Ашот Іванович Бадалян, архітектор)
    50. 1974: «Солом'яний капелюшок» (месьє Бопертюї)
    51. 1974: «Повість про людське серце» (Микола Миколайович Бурцев, ректор)
    52. 1975: «Останній день зими» (Маврин)
    53. 1975: «Ольга Сергіївна» (Дубровський, директор інституту) та ін.
    54. 1975: «Ярослав Домбровський» (князь Бебутов)
    2012

    Грав в українських фільмах:

    1. 1941: "Танкер «Дербент» (Рульовий)
    2. 1962: «Мовчать тільки статуї» (Сміт)
    3. 1962: «У мертвій петлі» (Анатра)
    4. 1964: «Сон» (Прехтель)
    5. 1967: «Особлива думка» (Ключарьов)
    6. 1969: «Небезпечні гастролі» (Іван Бобруйський-Думбадзе)
    7. 1970: «Мир хатам, війна палацам» (Гервасій Драгомирецький)
    8. 1972: «Схованка біля Червоних каменів» (Джафар)
    9. 1973: «Стара фортеця» (1—3 с.; Комісар Сергушин)

    Дублювання фільмів

    [ред. | ред. код]
    1. 1960: «Дівчина Тянь-Шаня» (голос)
    2. 1963: «Хроніка одного дня» (Римша)
    3. 1964: «Буря над Азією» (Кафланбек)
    4. 1964: «Державний злочинець» (Чернишов / Утєхін)
    5. 1965: «Ніхто не хотів помирати» («святий» Юозапас)
    6. 1966: «Женя, Женечка і «Катюша»» (командир дивізіону)
    7. 1968: «Мертвий сезон» (Сміт, шеф поліції Даргейта)
    8. 1968: «Снігуронька» (Мураш)
    9. 1969: «Адам і Хева» (текст від автора)
    10. 1969: «Директор» (Магараєв)
    11. 1969: «Посол Радянського Союзу» (міністр закордонних справ королівства)
    12. 1970: «Місія в Кабулі» (текст від автора)
    13. 1970: «Початок» (П'єр Кошон)
    14. 1972: «У чорних пісках» (Шамурад-хан)
    15. 1972: «Фламінго, рожевий птах» (голова комітету Теймур Мухтаров)
    16. 1973: «Таємниця забутої переправи» (Абдурахман-хан)

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Копелян Ефим Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    2. ↑ Залман Давидович Копелян (1874) у евакуаційних списках (1942) [Архівовано 2023-01-04 у Wayback Machine.]: Під час війни був евакуйований з дружиною з Речиці до Нижнього Тагілу
    3. ↑ Маша Мордухівна Копелян (1878) у евакуаційних списках (1942, Нижній Тагіл). Архів оригіналу за 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023.
    4. ↑ Копелян — артист, самородок, земляк (12 апреля ему исполнилось бы 100 лет). Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
    5. ↑ Лилия Волкова «Ефим Копелян: человек-голос». Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 грудня 2012.
    6. ↑ Метричні й матримониальні записи доступні на сайті єврейської генеалогії JewishGen.org нью-йоркського Музею єврейскої спадщини[en]. Згідно з записом про одруження, родина батька була з Катеринославля, матері — з Речиці. Ім'я матері вказано як «Мася Мордуховна Фрейнкель», 1878 року народження; датою народження Залмана Давидовича Копеляна вказан 1873 рік.
    7. ↑ Влад Макаревич «Ефиму „Закадровичу“ — 100». Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
    8. ↑ Данные архива с сайта «Память народа»(рос.).

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Актеры советского кино. Вып. 6-й. Л., 1970;
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.209;
    • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.369;
    • Иллюстрированный Энциклопедический словарь М., 2000. — С.622;
    • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.184.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копелян_Юхим_Захарович&oldid=43514945