Евфимій (Лапін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юхим Лапін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Евфимій
 
Альма-матер: Тобольська духовна семінарія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні:
Народження: 26 лютого 1873(1873-02-26)
село Суерське, Ялуторовський повіт, Тобольська губернія
Смерть: 1938(1938)
Новосибірськ
Чернецтво: Червень 1908
Єп. хіротонія: 18 березня 1912

Єпископ Евфимій (у світі Євген Миколайович Лапін; 14 (26) лютого 1873(18730226), село Суерське, Ялуторовський повіт, Тобольська губернія — березень 1938, тюрма НКВД СССР у Новосибірську) — югорський, саха-якутський та карельський православний діяч. Ректор Томської духовної семінарії.

Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії з титулом єпископа Барнаульського, другого вікарія Томської єпархії, а згодом Якутського та Вілюйського. Єпископ Російської православної церкви (тихонівської), єпископ Олонецький та Петрозаводський РПЦ (т).

Жертва сталінського терору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї протоієрея Тобольської губернії у Російській імперії. Закінчив Тобольське духовне училище, Тобольську духовну семінарію, у 1899 — Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. У тому ж році призначений викладачем до Тобольського єпархіального жіночого училища. 1902 — викладач богослов'я у Тобольській духовній семінарії.

1908 — пострижений в чернецтво. 15 січня 1909 — призначений ректором Томської духовної семінарії.

Єпископські свячення

[ред. | ред. код]

18 березня 1912 — хіротонія в єпископа Барнаульського, другого вікарія Томської єпархії. Відбулася у Томському катедральному соборі.

26 січня 1916 — єпископ Якутський та Вілюйський.

Був учасником Помісного собору Православної російської церкви у Москві 1917—1918 рр.

1917 — тимчасово керував Уфимською єпархією.

1919 — тимчасово керував Курською єпархією.

На соборі (1917—1918) відмовився брати участь у обранні кандидатів у Патріархи, тому, що був незадоволений порядком обрання. Критикував проект положення про єпархіальне управління.

У червні 1920 — призначений єпископом Олонецьким та Петрозаводським.

Липень 1922 — притягнутий до суду, був під слідством за звинуваченням «дискредитація совєцької влади». Виправданий через брак доказів.

До липня-серпня 1922 — єпископат Православної Церкви СССР оголосив про зміщення єпископа-тихонівця Юхима з Олонецької та Петрозаводської катедри.

4 серпня 1922 — знову заарештований органами ОГПУ СССР.

12 жовтня 1922 — звільнений під підписку про невиїзд. 12 грудня амністований.

28 грудня 1922 — за звинуваченням «розповсюдження чуток, що невигідні совєцькій владі, гальмуванні заходів з вилучення церковних цінностей» засуджений до 5 років у Сибір.

У березня 1923 — за «нелояльність до Совєцької влади, супротив здачі церковних цінностей на допомогу голодуючим Поволжя» засуджений до 3 років заслання до Нариму.

У засланні нібито зберігав титул «єпископа Олонецького» до кінця 1927, коли у числі інших засланих єпископів зміщений з катедри митрополитом-тихоновцем Сергієм Страгородським.

Після заслання у 1927—1928 жив у Томську. 28 лютого 1929 — вільне місце проживання в СССР. 1937 — знову арештований. У березні 1938 убитий комуністами. Похований у невідомій могилі в Новосибірську.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Святого Станіслава ІІІ ступеню (1907)
  • Орден Святої Анни ІІ ступеню (1911)
  • Орден Святого Володимира III ступеню (1916)

Посилання

[ред. | ред. код]