Перейти до вмісту

Мерило Яніка Бориславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Яніка Мерило)
Мерило Яніка Бориславівна
ест. Jaanika Merilo
Ім'я при народженніЯніка Михалевич ест. Jaanika Mihhalevitš[1]
Народилася16 листопада 1979(1979-11-16) (45 років)
Тарту, Естонська РСР, СРСР
ГромадянствоЕстонія Естонія
Діяльністьполітична, громадська діячка та ІТ фахівець
Alma materUniversity of Cumbria
Знання мовестонська, російська, українська, французька, англійська і фінська
Посадарадниця віце-прем'єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова
БатькоБорислав Михайлевич
МатиГейніке Гейнсоо
У шлюбі зЯаак Еннусте

Яніка Борисла́вівна Мери́ло (ест. Jaanika Merilo, нар. 16 листопада 1979, Тарту, Естонська РСР[2]) — громадська діячка та ІТ фахівець, радниця віце-прем'єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова[3], радниця міністра інфраструктури Владислава Криклія[4][5], засновниця благодійного проекту Angels[6][7][8] та НГО Heroiam Slava. З жовтня 2024 року є керівником цифрової охорони здоров'я та соціальної допомоги в Міністерстві соціальних справ Естонії[9].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Громадянка Естонії, її батько — Борислав Михалевич[10], художник, філософ, українець із Кам'янця-Подільського. Батько закінчив філософський факультет Санкт-Петербурзького університету. Викладав мистецтво у Талліннському Міжнародному Університеті Соціальних Наук «LEX» (професор). Член Спілки художників СРСР з 1980 року, Росії, Естонії та Міжнародного Союзу художників[11]. З 2013 року є Президентом Спілки художників Авангард у Санкт-Петербурзі[12]. Мати Гейніке Гейнсоо (нар. 5 травня 1956), доцент Тартуського університету[13]. Яніка одна дитина у сім'ї.

1997 року закінчила «Гімназію Мійна Хярма[en]» в Тарту[1]. Навчалася у Естонській бізнес-школі (EBS). Пізніше закінчила програму MBA в університеті Камбрiя, Велика Британія[14][15].

Працювати почала у 1996 році (в 16 років) програмістом компанії «Astrodata»[4]. З січня 1997 року по листопад 1999 року працювала в компанії «Olivetti Systems». З лютого 2000 року по липень 2004 року Яніка працювала у фінській компанії «Arvopaperi»[16], на посаді спеціаліста з аналітики. У 2000 році Яніка Мерило засновує власну IT-компанію «Infobahn».

З 2000 опікується питаннями залучення коштів на ринки Росії, України, країн Балтії, обіймала керівні посади в низці інвестиційних фондів Європи[17]. Спеціалізується на інформаційних технологіях та інвестиційному бізнесі; свого часу стала першою жінкою в клубі бізнес-ангелів Estonian Business Angels Network (ESTBAN)[18]. З липня 2004 року по лютий 2005 року працювала у фонді «Martinson Trigon Venture Partners», що спеціалізується на інвестуванні в ЗМІ, технології і телекомунікації в Росії, в країнах Балтії, Центральної і Східної Європи.

У 2008—2012 працювала керуючим директором інвестиційного фонду US Invest, що керував коштами в розмірі 350 млн доларів[4].[19]

Восени 2004 року Яніка Мерило створює асоціацію «Estonian Investor Association», в якій вона працювала до вересня 2011 року.

З лютого по липень 2008 року Яніка Мерило працювала інвестиційним менеджером у Фонді «Estonian Development Fund».[19] Даний проект був запущений естонським парламентом з метою ініціювання та підтримки змін в економіці країни, інвестиції в технологічні компанії з високим експортним потенціалом. Серед посадових обов'язків Яніки були: пошук потенційних компаній, надання їм допомоги в підготовці інвестицій, пошук співінвесторів, фінансове моделювання, ведення переговорів.

З червня 2008 року по грудень 2012 року Яніка працює керуючим директором приватної інвестиційної компанії «US Invest AS» зі штаб-квартирою в Талліні (Естонія). З вересня 2011 року була задіяна у фонді «Entreprise Estonia» (EAS), що займається сприянням підприємницької та регіональної політики в Естонії.

З квітня 2014 була головою ради директорів «Фонду BrainBasket», входить до його наглядової ради[20].

З листопада 2014 обрана на посаду виконавчого директора Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій UVCA[21] В березні 2016 Наглядова Рада асоціації обрала іншого виконавчого директора.

З 5 січня[22] по квітень 2015[23] — радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса. На цій посаді Мерило відповідала за напрям залучення інвестицій, поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату, координації міжнародних програм і розробку рішень електронного уряду[24].

З 15 червня 2015 — позаштатний радник міського голови Львова з питань новітніх технологій[25]; з 30 грудня — директор з інновацій того ж міста[26]. 11 травня 2016 року стала радником на громадських засадах міністра інфраструктури України Володимира Омеляна[27].

З 31 жовтня 2016 прийнята на посаду радника міського голови міста Дніпро на громадських засадах[28][29][30]. До її сфери входять електронне урядування, послуги, електронні торги, а також центри надання адміністративних послуг[31].

З листопада 2018 також керівник регіону Скандинавії компанії ELEKS, однієї з найбільших ІТ-компаній України[32].

Також була радницею голови комітету закордонних справ Парламенту Естонії[22] та p 2014 року експертка Агентства електронного урядування України[33].

З 19 липня 2019 радниця голови Державної митної служби Максима Нефьодова[34][35].

З 16 жовтня 2019 радниця Віце-прем'єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова

З жовтня 2019 радниця міністра інфраструктури Владислава Криклія[4][5]

З березня 2023 радник інновацій та міжнародної співпраці в Міністерстві соціальних справ Естонії.

З жовтня 2024 керівник цифрової охорони здоров'я та соціальної допомоги в Міністерстві соціальних справ Естонії[9].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У травні 2013 року Яніка Мерило стає членом організації «Estonian Business Angels Network» (ESTBAN)[36], а в жовтні цього ж року стає спеціальним радником Голови Комітету у закордонних справах, члена Парламенту Естонії.

Засновниця благодійної ініціативи — Angels Яніки Мерило, що спрямована на розвиток любові в дітях до книг, музики і навколишньому середовищу, працюють чотири проекти: Book Angel — дарує книжки дитячим садочкам та бібліотекам; Sound Angel — підтримка молодих музикантів, стипендії, музичні інструменти; Eco Angel — залучення школярів та активістів до прибирання навколишнього середовища, озеленення; School Angel — оновлення шкільного меню за допомогою кращих рестораторів[37][38][39].

Під час російського вторгнення стала співзасновницею естонської громадської організації «Herojam Slava», що збирає гроші на безпілотники для України[40] та допомагає уповноваженому ВРУ з прав людини в пошуку та поверненні депортованих до Росії українських дітей[41].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

2015 року видання Estonian World назвало Яніку однією з 12 найвідоміших жінок Естонії у світі[42]

У 2015 обрана Google і Financial Times одним зі 100 новаторів, інновації яких змінюють світ[43]

У 2015, 2016, 2017 та 2018 роках входила до списку найвпливовіших жінок в Україні за версією журналу Фокус (2015 — 66 місце, 2016 — 54 місце, 2017 — 59 місце i 2018 — 57 місце)[44][45][46][47]

У березні 2017 року Яніка Мерило потрапила у рейтинг «50 Леді Бізнесу» журналу Бізнес у розділі «IT, Телеком» за те, що вона є «одним з нечисленних прикладів успішного поєднання бізнесу та державної діяльності»[48]

У 2016/2017 роках займала перше місце в номінації «Найбільший внесок у розвиток галузі стартапів» у конкурсі PaySpace Magazine Awards однойменного онлайн-журналу[49][50]

У 2016 також була названа «Реформатором Тижня» (Kyiv Post)[51]

Названа журналом Форбс «прикладом кращого лобіста нового покоління в Україні»[52]

У 2019 увійшла у рейтинг найвпливовіших леді України — ТОП-50, складений журналом Корреспондент[53]

У 2019 увійшла в 25 fintech-менеджерів країни[54]

У 2021 номінована у рейтингу «ТОП-50 найвпливовіших жінок ФінТеху», що розроблений Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та EFSE Development Facility[55]

У 2021 увійшла до рейтингу TechDrivers 100 як одна з «людей, які рухають диджитал і технології України вперед»[56].

У 2019, 2020 та 2021 роках входила до списку найвпливовіших жінок в Україні за версією журналу Корреспондент. [1]

У 2023 ГО «Героям Слава» нагороджено подякою міністра оборони Естонії за збирання розвідувальних безпілотників та пожертв на користь України[57].

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Видала збірку віршів «Не в риму», що знайшла позитивний відгук у критиків; публікується в літературних журналах[58][59].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Jaanika Merilo, Herkki Erich Merila. Rütmist väljas. — Kentaur, 2008. — 55 с. — ISBN 9789985985229.
  • Яника Мерило. Я от Яники. — Х. : Фоліо, 2020. — 192 с. — ISBN 978-966-03-9426-1.
  • Jaanika Merilo. Minu Ukraina. — Petrone Print, 2021. 256 c. — ISBN 978-9916-605-92-9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Гімназія Мійна Хярма [Архівовано 12 березня 2010 у Wayback Machine.](ест.)
  2. ↑ Інформація з особистої сторінки Яніки Мерило на сайті facebook.com. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2015.
  3. ↑ Бывшая советница мэра Днепра теперь советует цифровому вице-премьеру. dnepr.news. 16 октября 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20.10.2019.
  4. ↑ а б в г Профіль Jaanika Merilo на LinkedIn. Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 5 січня 2015.
  5. ↑ а б е-квиток порядок денний_20.02.20. Google Docs (укр.). Процитовано 7 березня 2020.
  6. ↑ У Центральній міській бібліотеці Дніпра в рамках благодійного проекту BookAngel з’явилося 500 нових дитячих книжок - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  7. ↑ Никополь, NikopolNews- (18 червня 2019). Школьники из Марганца кушали в престижных ресторанах Днепра (фото) | NikopolNews — Никополь. nikopolnews.net (укр.). Процитовано 21 листопада 2019.
  8. ↑ 18-го мая в Покрове пройдет этап проекта Яники Мерило «Eco Angel». xn--b1aplbci.dp.ua. Процитовано 21 листопада 2019.
  9. ↑ а б Sotsiaalministeeriumis alustavad uued tervishoiuvaldkonna juhid | Sotsiaalministeerium. www.sm.ee (ест.). Процитовано 3 жовтня 2024.
  10. ↑ Борислав Михайлевич [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] на facebook
  11. ↑ Борислав Михайлевич [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ Нове Мірило українського Кабміну [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Heinsoo, Heinike. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  14. ↑ Jaanika Merilo. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  15. ↑ IMG_5291.jpg. Google Docs. Процитовано 27 березня 2019.
  16. ↑ APtoimitus (23 вересня 2010), Arvopaperi 30 vuotta, процитовано 26 березня 2019
  17. ↑ Абромавичус призначив своїм радником естонку Яніку Мерило / РБК-Украина, 05.01.2015 11:26. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  18. ↑ Голова Мінекономіки Абромавичус призначив своїм радником естонку Мірило / Незалежне Бюро Новин, 12:32 | 05.01.2015. Архів оригіналу за 17.06.2015. Процитовано 05.01.2015.
  19. ↑ а б Leht: Arengufond kaotas Sõõrumaale investeerimiseksperdi. Ärileht. 1217768220. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  20. ↑ Brain Basket Foundation. Керівництво. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  21. ↑ В Украине начала работу Ассоциация международных инвесторов. delo.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  22. ↑ а б Міністр економіки Абромавичус призначив своїм радником естонку / ЕП, 5 січня 2015, 13:54. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  23. ↑ Від Абромавичуса пішла ще одна західна радниця Мерило / УП, 18 травня 2015, 14:36. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  24. ↑ Радником міністра економрозвитку стала естонка Яніка Мірило / ZN.UA, 5 січня 2015, 13:18. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  25. ↑ Яніка Мерило стала позаштатним радником міського голови Львова / Zaxid.net, 15.06.2015, 13:42. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
  26. ↑ Яніка Мерило — директор з інновацій у ЛМР. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  27. ↑ Мерило і Гусєв стали радниками міністра інфраструктури. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  28. ↑ Посада Мерило Я. Б. - запит до: Дніпропетровська міська рада. Доступ до правди (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 2 березня 2017.
  29. ↑ Яника Мерило не и.о. заммэра Днепра. А кто же?. Zabeba.li (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 2 березня 2017.
  30. ↑ Відповідь на публічний запит. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  31. ↑ Новий в.о. заступника мера Дніпра Яніка Мерило: «Моя мета — прозорість, ефективність і доступність влади» / Дніпропетровська міська рада, 15.08.2016[недоступне посилання з серпня 2019]
  32. ↑ ELEKS Welcomes Influential Business Innovator Jaanika Merilo. ELEKS - Software engineering, enterprise software development, consulting (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  33. ↑ ЛЬВІВ. IT VS CORRUPTION. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ Interview with Jaanika Merilo on angel investing — EstBAN. www.estban.ee. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 26 березня 2019.
  37. ↑ У Центральній міській бібліотеці Дніпра в рамках благодійного проекту BookAngel з’явилося 500 нових дитячих книжок - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  38. ↑ "BookAngel" Яніки Мерило: нові дарунки. www.library.dp.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  39. ↑ Подарували сучасний музичний інструмент дніпровському дитячому оркестру «Little band» – Юрій Голик - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua. Процитовано 27 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  40. ↑ Juba 325 inimest on toetanud luuredrooni hankimist Ukrainale. Postimees. 12 september 2022. Процитовано 19 september 2022.
  41. ↑ Прядун, Роман (4 жовтня 2023). Вкрадене майбутнє: Росія депортувала тисячі дітей з України і в спецтаборах змінює їхню свідомість, створюючи антиукраїнців. OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 26 листопада 2023.
  42. ↑ Top 12 most outstanding Estonian women in the world. Estonian World (брит.). 8 березня 2015. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  43. ↑ Kesk- ja Ida-Euroopa 100 kõige uuendusmeelsema sekka valiti hulk nominente Eestist | AM.ee. Arvutimaailm (ест.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  44. ↑ 100 самых влиятельных женщин Украины. Полный список - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  45. ↑ Яника Мерило - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  46. ↑ Стратеги и бизнесвумен. 100 самых влиятельных женщин. ФОКУС. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  47. ↑ Королевы успеха. 100 самых влиятельных женщин Украины. ФОКУС. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 18 лютого 2019.
  48. ↑ Леді Бізнесу журналу Бізнес. Процитовано 6 березня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
  49. ↑ Победители известны: объявлены итоги премии PaySpace Magazine Awards 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 2016-21-12.
  50. ↑ Церемония награждения PaySpace Magazine Awards 2017 - фоторепортаж. PaySpace Magazine (ru-RU) . 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  51. ↑ Oleg Sukhov: Reformer and anti-reformer of the week - Dec. 22, 2016. KyivPost. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 26 березня 2019.
  52. ↑ Свои среди чужих: кто есть кто в украинском лобби. Forbes.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 26 березня 2019.
  53. ↑ Пять днепрянок вошли в ТОП-50 влиятельных женщин страны. Горсовет. Новости и аналитика по Днепру (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  54. ↑ 25 fintech-менеджеров нашей страны за годы Независимости Украины. UA.NEWS. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
  55. ↑ Рейтинг «ТОП-50 найвпливовіших жінок ФінТеху». fintechua.org. 3 березня 2021. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  56. ↑ TOP-100 TechDrivers України. bit.ua Медіа про життя і технології в ньому. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 6 травня 2021.
  57. ↑ Kaitseminister tunnustab riigikaitse silmapaistvaid edasiviijaid | Kaitseministeerium. kaitseministeerium.ee (ест.). Процитовано 21 квітня 2024.
  58. ↑ Jaanika Merilo "Rütmist väljas". Eesti Ekspress. 1210280400. Процитовано 27 березня 2019.
  59. ↑ OKIA. Eesti kirjandus 2008. Vikerkaar (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Яніка Мерило
у соціальних мережах
Яніка Мерило на сайті Facebook
Яніка Мерило на сайті Twitter
Яніка Мерило на сайті Instagram
Яніка Мерило на сайті LinkedIn
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерило_Яніка_Бориславівна&oldid=43616234