Перейти до вмісту

Ян Калівода

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Калівода
чеськ. Jan Václav Kalivoda
Зображення
Зображення
Літографія Шліка, біля 1850 р.
Основна інформація
Дата народження21 лютого 1801(1801-02-21)
Місце народженняПрага
Дата смерті3 грудня 1866(1866-12-03) (65 років)
Місце смертіКарлсруе
Причина смертіінфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЧехія
Професіїскрипаль, композитор, диригент, піаніст Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПразька консерваторія (1816)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіБедржих Дівіш Вебер[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка
Жанркласична музика
ЗакладStavovské divadlod[1], Karl Egon II von Fürstenbergd[1] і Karl Egon III zu Fürstenbergd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зTherese Brunetti d. J.d Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиWilhelm Kalliwodad[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриAnton Kalivodad Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Вацлав Калівода (чеськ. Jan Václav Kalivoda; Йоганн Венцель Калівода, нім. Johann Wenzel Kalliwoda, *21 лютого 1801 р., Прага — †3 грудня 1866 р., Карлсруе) — видатний чеський композитор і скрипаль. Батько Вільгельма Калліводи.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1815 році був серед перших випускників Празької консерваторії, учень Фрідріха Вільгельма Піксіса. У 1816—1821 роках грав у оркестрі празького театру. З 1822 р. був придворним композитором князів Фюрстенберг і жив переважно в їх резиденції Донауешинген (до революції 1848 року).

Каліводі належить близько 450 творів, в тому числі шість симфоній, сім концертів для скрипки з оркестром, три струнних квартети, інші скрипкові і фортепіанні п'єси, а також опера «Blanda» (1847). На думку музикознавця Девіда Гурвіца, музика Каліводи — «свого роду відсутня ланка між симфонізмом Бетховена і Шумана». Калівода користувався значним авторитетом у сучасників: молодий Роберт Шуман присвятив йому свої «Шість інтермецо для фортепіано» (1832), а Юрайя Кореллі Хілл включив «Нову увертюру» Каліводи, поряд з творами Моцарта, Бетховена, Вебера і Гуммеля, в програму самого першого концерту Нью-Йоркського філармонічного оркестру 7 грудня 1842 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Grove Music Online — OUP.
  2. ↑ Калливода, Вильгельм // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 52.
  3. ↑ Г. Риман Калливода // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 582.
  4. ↑ P. D. Kalliwoda, Johann // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 47.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Калівода&oldid=28335791