Ящук Павло Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ящук.
Ящук Павло Йосипович
Народився1923
Помер1987
Діяльністьлітературознавець, журналіст, редактор, перекладач
ЗакладФакультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

Павл́о Й́осипович Ящ́ук (1923—1987) — український радянський журналіст, редактор, літературознавець, літературний критик, перекладач. Декан факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка (1969—1973)[1]. На початку 1970-х років, бувши доцентом на факультеті журналістики, став завідувачем кафедри стилістики і редагування[2]. Як літературознавець спеціалізувався, переважно, на дослідженні письменників Галичини. Зокрема, досліджував творчість Михайла Павлика, був упорядником його творів[3].

Перекладав з російської твори російського радянського письменника Дмитра Медведєва[4].

Причетність до репресій

[ред. | ред. код]

У межах погрому української інтелігенції 1972 року, радянські репресивні органи порушили питання щодо праці українського дисидента Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. За офіційною інформацією, ЦК КПУ постановою від 7 лютого 1972 року доручив комісії в складі А. Д. Скаби (голова), В. Ю. Євдокименка, Ю. О. Збанацького, В. П. Козаченка, Л. П. Нагорної, П. О. Недбайла, В. А. Чирка, М. З. Шамоти та П. Й. Ящука розглянути листа Івана Дзюби, адресованого першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту та голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому, та додану до листа працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

15 лютого 1972 р. комісія, «проаналізувавши згаданий лист та матеріал І. Дзюби, а також вивчивши матеріали зарубіжної антирадянської преси і радіо за період з 1966 по 1972 рік», «прийшла до висновку, що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку й до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР». Також, серед іншого, члени комісії оголосили Дзюбу ворогом радянської влади, навісили на нього ідеологічне клеймо «українського буржуазного націоналіста», звинуватили його у злісному наклепі на компартійно-радянську владу та у солідаризації з ворогами радянської влади тощо..[5] 1973 року, спираючись на висновок комісії, Київський обласний суд засудив Івана Дзюбу до 5 років ув'язнення і 5 років заслання.[6].

Василь Стус стверджував, що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»[7]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Ящук П. Уляна Кравченко. В кн.: Кравченко У. Вибране. Львів, 1956
  • Ящук П. На сторожі революційної поезії Кобзаря «Жовтень», 1959, № 3
  • Ящук П. Й. Михайло Павлик: літ.-критичний нарис / Павло Йосипович Ящук. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1959. — 144 с.
  • Твори / Михайло Павлик ; [вступ. ст, упоряд., підгот. текстів та прим. П. Й. Ящука]. — Київ: Держ. вид-во художньої літ., 1959. — 671 с.
  • Ящук П. Вчитися письменницької майстерності «Жовтень», 1962, № 1
  • Ящук П. Майстер історичних полотен. В кн.: Опільський Ю. Упирі. Повісті. Львів, 1965
  • Ящук П. Кривда правді / П. Ящук // Вільна Україна. –. 1967. — 15 квітня — С. 3. — Рецензія на книгу: Спрага: повість / Роман Іваничук // Дніпро. — 1967. — № 1. — С. 29-93.
  • Пропащий чоловік: оповідання, повісті, публіцистика / Михайло Павлик ; [упоряд., вступ. ст., прим. П. Й. Ящука]. — Львів: Каменяр, 1983. — 351 с. — (Бібліотека «Карпати»).
  • Ящук П. Романтика подвига. В кн.: Каменкович З. Тайна Високого замка. Львов, 1988
  • Ящук П. Златослава Каменкович. «Літературна Україна», 1989, 16 лютого.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Літопис випускників Львівського національного університету, 2010, С.36
  2. ↑ О. Сербенська. Факультет журналістики, українська мова і я — словесник-україніст
  3. ↑ Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 154—155.
  4. ↑ Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 324—342.
  5. ↑ ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП УКРАЇНИ ПРО ЛИСТ І. ДЗЮБИ ТА ПОДАНИЙ ДО НЬОГО МАТЕРІАЛ. НАДІСЛАНІ ДО ЦК КП УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 18 квітня 2021.
  6. ↑ Сергій Грабовський. Хто ви, академіку Дзюбо [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень
  7. ↑ Василь Стус. Я обвинувачую // Сучасність. Січень 1976 — Ч. 1(181) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ящук_Павло_Йосипович&oldid=43405159